Гороховський і Тигіпко заощадили на ЄСВ 380 мільйонів — і все це цілком законно
Монобанк — це не просто бренд і не просто банківський додаток. Це двоголова конструкція, де один партнер тримає банківську ліцензію, а другий — забирає гроші. «Універсал Банк» Сергія Тигіпка надає фінансові послуги. «Финтех Бенд» Михайла Гороховського обслуговує торгову марку «Монобанк» і отримує за це мільярди. Різниця між цими двома суб'єктами — не в технологіях і не в функціях. Вона в тому, скільки кожен з них платить державі.
У 2024 році в «Финтех Бенд» працювало 53 особи. Середня зарплата — близько 1,9 мільйона гривень на місяць. Річний фонд оплати праці — 1,2 мільярди гривень. Єдиного соціального внеску сплачено — 2,4 мільйони. Фактична ставка ЄСВ — 0,2% замість законних 22%. Бюджет недоотримав 227 мільйонів гривень.
У 2025 році компанія подвоїла персонал — 104 співробітники, середня зарплата дещо «скромніша»: 636 тисяч на місяць. Схема та сама. Недоплата — ще 154 мільйони.
Разом за два роки: 380 мільйонів гривень ЄСВ, які держава так і не побачила.
Для порівняння: у «Універсал Банку» — 2700 співробітників, середня зарплата 50 тисяч гривень на місяць, фонд оплати праці 1,36 мільярди. ЄСВ сплачено 270 мільйонів — рівно 22%, як і належить. Тобто банк, де зарплати звичайні, платить у бюджет сумлінно. Компанія, де зарплати фантастичні, — майже нічого.
Механіка проста і витончена одночасно. Закон встановлює максимальну базу нарахування ЄСВ — 15 мінімальних заробітних плат, сьогодні це приблизно 120–128 тисяч гривень на місяць. Усе, що вище, — ЄСВ не нараховується взагалі. Якщо платити людині 50 тисяч, ставка 22% реально діє. Якщо платити 1,9 мільйона — ЄСВ фактично стає нулем: граничну суму виплачуєш з перших 120 тисяч, а решта 1,78 мільйона проходить без жодного збору.
Це не ухилення від податків у кримінальному розумінні. ПДФО 18% і військовий збір сплачуються з повної суми. Механіз законний — його встановив парламент. Але він доступний лише тим, хто може дозволити собі платити мільйонні зарплати вузькому колу людей. Малий бізнес і звичайні найманці такої опції не мають.
Схема ж з «Финтех Бенд» додає ще один шар. Банк Тигіпка платить компанії Гороховського за технічне обслуговування Монобанку — і для банку це витрати, які зменшують оподатковуваний прибуток. Банки в Україні сплачують податок на прибуток за підвищеною ставкою — 25–50% залежно від періоду. Що більше грошей перетекло з банку в «Финтех Бенд», то менший прибуток залишився у підрегульованій структурі, де ставки вищі. Гроші опиняються там, де податковий тягар легший. Прибуток — у компанії, яка виплачує його у вигляді надзарплат і тим самим мінімізує навіть ЄСВ.
Державна податкова могла б поставити декілька незручних запитань. Перше: чи відповідає вартість послуг «Финтех Бенд» ринковим цінам — тобто чи не є 1,2 мільярди гривень річного контракту інструментом штучного перекладання прибутку? Принцип «витягнутої руки» у трансфертному ціноутворенні якраз для цього і існує. Друге: чи не є виокремлення компанії зі штатом у 53 особи і зарплатами по 1,9 мільйона штучним розщепленням бізнесу виключно з метою податкового арбітражу?
Відповіді на ці питання визначать різницю між «агресивним, але законним плануванням» і «схемою, яку суд може перекваліфікувати». Поки що ДПС мовчить.
Монобанк — найпопулярніший фінтех в Україні. Мільйони людей довіряють йому свої гроші, карти, кредити. Вони платять ЄСВ 22% — з кожної своєї мінімалки чи середньої зарплати. Гороховський і Тигіпко — 0,2%. Вся різниця в тому, що архітектуру платіжної системи можна сконструювати так, що закон перестає на тебе поширюватися. Не порушуючи жодної статті.
