Грантожерський карго-культ: як держава платить Милованову за те, що має вміти сама
У теорії, державне підприємство «Професійні закупівлі», створене Мінекономіки для підвищення культури закупівель в Україні, мало б стати зразком — як не красти з бюджету.
На практиці ж — воно саме купує «навчання» про закупівлі в Тимофія Милованова. Того самого, члена наглядової ради «Укроборонпрому», ексміністра, експерта з грантів, публічного популізму та всевидючого ринку в штанях із резинкою.
За наш з вами рахунок
72 тисячі гривень — саме стільки витратить ДП Мінекономіки на послуги з навчання закупівель у приватної структури Милованова — Київської школи економіки (KSE).
Ще 90 тисяч грн — на "підвищення кваліфікації персоналу". Тобто вчать самі себе, платячи з бюджету тим, хто живе з бюджету.
Запитання №1: Навіщо ДП, яке саме спеціалізується на закупівлях, наймає приватну структуру, щоб вчити його закупівлям?
Запитання №2: Чому з усіх можливих надавачів послуг з навчання ДП обрало саме KSE — приватну установу, яка на 90% фінансується іноземними грантами?
Запитання №3: Чому в країні війна, а ми досі годуємо грантову братію, яка не має жодного практичного досвіду державного управління — лише пафосні презентації, рейтинги та фото з амбасадорами?
Збір під виглядом допомоги армії: як Укрпошта «продавала» Милованова
Це не перша історія, де державна структура примусово «донатила» Милованову, прикриваючись допомогою армії.
📬 У 2022-2023 роках «Укрпошта» включала у рахунки клієнтів додатковий платіж, який подавала як «благодійний внесок на підтримку армії».
Фактично ж — гроші ішли на рахунки KSE — тієї самої школи Милованова.
Тобто:
Ви приходили на пошту заплатити за комуналку чи надіслати посилку.
Вам виставляли рахунок з автоматично включеним "донатом".
І ці кошти ішли не напряму ЗСУ, а через Київську школу економіки — без чіткої звітності, без договорів з Міноборони, без контролю за використанням.
Окремі люди навіть не помічали цієї графи в чеках. Укрпошта не повідомляла клієнтів, що це не обов’язковий платіж.
Паразитизм на державі
Модель проста:
Створити «авторитетну» структуру з англійською назвою, яка живе з грантів.
Використовувати політичні зв’язки для просування себе в урядові ініціативи.
Отримувати гроші від державних структур, які не мають власної спроможності — або не хочуть мати.
Коли грошей бракує — вмонтовувати себе у чеки державних компаній. І називати це допомогою ЗСУ.
Замість висновку: хто кого навчає?
У той час, коли Мінекономіки під керівництвом Юлії Свириденко рапортує про цифрову трансформацію та реформи, воно ж руками ДП «Професійні закупівлі» платить за «поради» людині, яка жодного дня не провела реальних державних тендерів.
Поки війна, поки ЗСУ збирає на дрони по 5 гривень з кожного, грантові схематози продовжують споживати державу зсередини — цілком офіційно.
