«Канцлер», IT-директор та мільйонні застави: усі деталі грандіозного корупційного скандалу в ОГП
Антикорупційні органи НАБУ та САП розкрили деталі однієї з наймасштабніших корупційних схем в органах прокуратури. У межах спецоперації «Карфаген» офіційно оголошено нові підозри, а загальна сума задокументованої неправомірної вигоди перевищи злощасний рубіж у 1 млрд грн.
Схема базувалася на системному «кришуванні» нелегальних шахрайських кол-центрів, забезпеченні їхньої безпеки, зливі службових баз даних та блокуванні розслідувань.
Масштаби мережі та тарифна сітка «Карфагену»
За даними слідства, організатором злочинної організації правоохоронці вважають Сергія Кропиву (відомого на псевдо «Канцлер») — колишнього заступника начальника департаменту міжнародного співробітництва ОГП, екскерівника департаменту кіберполіції та колишнього заступника голови Одеської ОВА Олега Кіпера.
Масштаби «бізнесу» вражають:
На піку активності мережі, за матеріалами розслідувань, під «опікою» перебувало 505 мошенничних кол-центрів.
Стандартний «тариф» за безпеку становив близько $7 тисяч щомісяця з кожного офісу, що створювало потенційний обіг у розмірі близько $3,5 млн на місяць.
За ці гроші організатори гарантували захист від обшуків, перевіряли адреси через службові закриті бази, а проти непокірних конкурентів чи «чужих» офісів навпаки організовували показові слідчі дії.
Ролі фігурантів та дивна математика застав
Окрім Кропиви, якому Вищий антикорупційний суд визначив заставу у 120 млн грн (і який заперечує свою причетність), у справі фігурують інші ключові учасники:
Іван Тимошенко — колишній керівник IT-департаменту ОГП, який раніше працював із Кропивою у кіберполіції та Одеській ОВА. 22 жовтня він отримав підозру (ч. 3 ст. 255 та ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України) за участь у систематичному зборі коштів і конспірації. За даними САП, саме Кропива сприяв його кар'єрному просуванню. 11 вересня Тимошенко звільнився з посади.
Водій Сергій Куцый («Камрад»), через якого, за версією звинувачення, готівка передавалася безпосередньо Кропиві у стінах прокуратури (ВАКС визначив заставу у 3 млн грн).
Адвокат Олександр Дидич (застава 15 млн грн) та Єлизавета Ивахненко («Муза», застава 20 млн грн).
Суми застав, призначені судом для фігурантів, на тлі заявленого «мільярда» хабарів викликають чимало запитань та скепсису серед юристів та експертів.
Легалізація активів та «родинний бізнес»
НАБУ детально простежило шляхи відмивання коштів учасниками схеми:
Понад 20 млн грн перевели в елітну нерухомість, дорогоцінності та майно.
Більше 12 млн грн інвестували в об'єкти, оформлені на третіх осіб (зокрема, апартаменти в Карпатах).
Ще 10 млн грн розмістили на рахунках близьких осіб під виглядом підприємницьких доходів.
Окрему увагу слідство звернуло на статки родичів фігурантів. Наприклад, дружина Івана Тимошенка Тетяна, яка раніше працювала лікаркою, задекларувала мільйонні доходи за 2023–2025 роки (близько 17 млн грн загалом), хоча самій їй доводилося заперечувати отримання таких сум. А теща Тимошенко, Інна Гуценко, з річною зарплатою 332 тис. грн придбала квартиру в елітному київському ЖК Time понад 50 кв. м за 1,2 млн грн — що втричі нижче за ринкову вартість.
У поле зору розслідувачів також потрапили колишній заступник начальника іншого департаменту ОГП Айдін Худієв (у нього знайшли $50 тис. готівки) та низка інших високопосадовців, чиї пільгові статки та аудіозаписи з координацією слідчих дій зараз ретельно аналізуються.
Після спалаху скандалу «Карфаген» систему очистили від низки одіозних кадрів: з прокуратури звільнено вісім співробітників (семеро — безпосередньо з ОГП), а ще чотирьох зняли з керівних посад. Проте головне питання залишається відкритим: чи зможе слідство довести мільярдні обсяги вигоди у суді, чи справа розсиплеться на етапі судових засідань, як це вже траплялося раніше?
