Харківська зрада: як Кернес і Димент продали місто Суркову — і чим за це заплатили
26 лютого 2016 року на 3-му міському кладовищі Харкова автоматна черга обірвала життя 52-річного Юрія Димента. Десять куль у тіло, дві — в голову. Він прийшов помянути матір і не повернувся. Версій не бракувало, але справжня причина була похована глибше — в подіях зими 2014-го, коли Харків мало не відпав від України.
Кернес і Димент знали один одного зі шкільних лав. Разом робили капітал на початку 90-х, разом проходили у справі про шахрайство, разом вибудовували харківський вплив. Стосунки між ними були далекими від протокольних: за деякими свідченнями, під час ділових прийомів у кабінеті мера Димент міг з'явитися в халаті й капцях — і ніхто не смів йому зробити зауваження. Він не займав посад, але давав Кернесу вказівки.
Коли Суркову знадобився Харків, шукати посередника довго не довелося. Ним став деякий Фукс — людина, яка перебувала в давній дружбі з Кернесом і в свіжій — з Добкиним, і яка пройшла тривалу перевірку ФСБ. 21 січня 2014 року схему розподілили: Кернес мав умовити силовиків, Добкин — керівництво районів, Димент — титушок із кримінальних угруповань і бойових спортсменів.
За свої послуги харківська трійця разом із Фуксом виставила рахунок: чотири мільярди доларів готівкою і збереження посад за нової влади. Москва погодилась на посадове питання, фінансове — урізала вдвічі. Аванс склав 500 мільйонів: перші 250 перетнули кордон 27 січня на шести мікроавтобусах Mercedes Sprinter через Білгородщину, ще 250 — 10 лютого. Кожен із чотирьох учасників отримав по 50 мільйонів особисто, решта 300 пішла в спільний фонд. 15 лютого коллаборанти доповіли групі Суркова про готовність. У відповідь — команда готуватися до референдуму про приєднання, призначеного на 16 березня.
Але все зіпсував Янукович.
Пізно ввечері 22 лютого він утік із Києва до Харкова і наодинці зустрівся з Кернесом та Добкиним. З тієї зустрічі вийшло дві записки: в одній — прохання до Путіна ввести війська в Україну, в другій — прохання вивезти його самого до Росії. Добкин і Кернес запанікували. Звернулися до Суркова за підтримкою — у відповідь отримали пораду чекати команди. Чекати не стали і без узгодження рушили до Москви. Там їм дохідливо пояснили: лишитися можна, але виключно в землі. Після цього обидва підалися в нейтральну Швейцарію до Коломойського — і повернулися назад майже з тріумфом.
Рахунок виставили одразу після повернення: всі гроші — назад. Добкин і Фукс виконали вимогу без зволікань. Кернес і Димент вирішили, що свою роботу зробили — і платити не зобов'язані.
28 квітня 2014-го, близько полудня, під час пробіжки по Білгородському шосе в Кернеса вистрілили з калібру 7,62. Кулі пройшли наскрізь — легеня, печінка. Він вижив, але назавжди осів у інвалідному візку. Реабілітація тривала до середини травня, і щойно він видужав достатньо — повернув усе до копійки.
Димент повернув 30 мільйонів із 50. Двадцять залишив собі. Йому дали час подумати. Він думав два роки.
26 лютого 2016 року він прийшов на кладовище і не повернувся.
