Херсон, Садове, Херсон…

Події які сьогодні відбуваються на півдні України просто жахливими назвати важко. Мешканці Херсону та низки прибережних сіл як мішені в тирі, знаходяться під постійними обстрілами окупантів. Херсон виглядає як місто привід. Не працюють магазини, на вулицях майже немає людей. На будинках сліди обстрілів. Вікна, двері забиті фанерою.

Місто ніби завмерло в очікуванні остаточного звільнення від російських загарбників.

Таким чином, проблем ніби вже більш чим достатньо, але… російсько-фашистські загарбники підірвали Каховську ГЕС, що призвело до того, що Дніпро вийшов з берегів і затопив десятки міст та сіл. Тисячі людей опинились під водою.

Просто екоцидом це важко назвати, тому що окрім екологічної катастрофи людей відрізаних водою від доріг чекає голод.

Чи все ж таки краще сказати, мав би чекати, якби не волонтери!

Ви навіть не уявляєте скільки автівок з усієї України ми побачили на шляху до Херсона.

Київ, Львів, Чернівці - звідусіль на допомогу постраждалим від рук окупантів їдуть до постраждалого регіону волонтери везучи все, що так необхідно.

Точніше сказати: везуть все! Бо у людей хати яких опинились під водою взагалі не залишилось речей, немає навіть спідньої білизни, не кажучи вже за все інше.

Окрім цього люди страшенно страждають через відсутність електрики, води та газу.

Готувати приходиться на дровах, що знов таки небезпечно, бо ворог безпереривно веде вогонь з окупованих територій.

ГО “Рідний Край” з Броварів вже не перший раз доставляє грузи в постраждалий регіон. Вже є налагоджені контакти з місцевими волонтерами. Розвідані потаємні тропи, через які можна оминути обстріли, та не зануритись у воду по саму кришу авто.

Вже працює “стіл замовлень”. Мешканці відрізаних від доріг сіл розповідають, що потрібно найбільше, і чого вже достатньо.

Дуже порадували теплі дружні відносини в таких селах. Люди яких поєднало спільне горе, намагаються як можуть підтримати один одного. Роблять все, щоб допомогти ще більш постраждалим ніж вони. Допомогають один одному дровами, готувати на вогнищі їжу, та просто по добросусідські підтримують.

По факту на місцях відрізаних від держави водою, працює справжнє самоврядування, що не може не радувати. Вся гуманітарна допомога розподіляється справедливо, без черг, бюрократії і лайок.

Приємно було побачити, як церква допомогає громаді. Як дім божий в Херсоні став прихистком та надією на виживання, через те, що виступає сьогодні хабом для передачі гуманітарних грузів постраждалим.

Нажаль нам не вдалось ніде на довгий час зупинитись, бо росіяни постійно полюють на гуманітарні конвої, та просто на скупчення людей, і “прилітає” тут з завидною регулярністю.

Але ж, ми ще повернемось.