Хто ймовірно стоїть за висуванням Мар’яни Безуглої у 217-му окрузі: джерела, версії та політичний контекст 2019 року

У політичному середовищі останніми роками ширяться дискусії щодо обставин висування народної депутатки Мар’яни Безуглої на парламентських виборах 2019 року від партії «Слуга народу» у 217-му окрузі (Оболонь, м. Київ).

Водночас остаточна відповідь на запитання «хто був ініціатором її участі у виборах?» досі залишається предметом обговорень. У публічному просторі з’являються припущення, джерела, коментарі учасників кампанії. Ми зібрали відомі факти, непрямі підтвердження і поширені у політичних колах версії — із застереженням, що це не є офіційна позиція жодного з вказаних у матеріалі учасників.

Контекст: як формувались списки на округах у Києві влітку 2019-го

На старті виборчої кампанії партія «Слуга народу» ще не мала розгалуженої структури в регіонах, а тому, за словами учасників процесу, формування кандидатського пулу у мажоритарних округах відбувалося в ручному режимі. Це дозволило різним групам впливу — як формальним, так і неформальним — просувати своїх людей.

Згідно з даними ЗМІ та відкритих джерел:

• Андрію Богдану та його колу (зокрема, Сергію Ткаченку та Івану Вавришу) приписують вплив на близько 8 округів.

• Андрій Холодов, за словами кількох депутатів СН, мав вплив щонайменше на 3–4 округи у Києві.

• Вадиму Столару, неофіційному київському девелоперу, публічно не приписують мандатів, однак у політичних кулуарах обговорювали його роль як тіньового координатора певних округів.

217-й округ: хто мав іти?

За непідтвердженою інформацією, у 217-му окрузі, крім Мар’яни Безуглої, розглядалися інші кандидатури, зокрема Людмила Костенко, яку пов’язують із підприємницькими колами.

Окремі джерела стверджують, що Безугла на певному етапі могла розглядатися як технічна кандидатка — проте у підсумку вона перемогла. Результат голосування був несподіваним навіть для частини виборчого штабу. Сама Безугла тоді була маловідомою фігурою, без політичного бекграунду, але з позиціонуванням як «нова обличчя».

Роль Холодова: пряма чи опосередкована?

У медіа неодноразово з’являлися твердження, що Андрій Холодов міг бути куратором кількох депутатів, які пройшли по Києву. Зокрема, Олександра Юрченка (Голосіївський округ), Анни Пуртової (221 округ) і власне Безуглої. Прямих доказів впливу Холодова на її висування не існує, але ця версія побутує у внутрішньопартійних колах.

Сам Холодов не коментував це публічно.

Квартира на Грушевського — чи місце, де все вирішувалось?

Частина наших джерел згадує про зустрічі, що проходили у квартирі підприємця Міндіча на вулиці Грушевського, де обговорювались кандидати на округи. Міндіч, згідно з тими ж джерелами, не брав участі у прийнятті рішень, але міг бути господарем приміщення, де відбувались неформальні зустрічі. У публічному доступі підтверджень цьому немає.

Юрченко, Столар і історія зі «зміною куратора»

Інша історія, яка часто згадується в контексті тогочасного формування груп впливу — це кейс Олександра Юрченка. Після скандалу з підозрою у хабарництві в 2020 році, за даними журналістських розслідувань, Юрченко вийшов з-під орбіти Холодова і нібито став лояльним до бізнесмена Вадима Столара. Останній офіційно це не підтверджував.

Цей кейс згадується в контексті: навіть ті депутати, кого призначали «під одного», могли змінити орієнтацію залежно від обставин. Чи сталася така зміна з Безуглою — невідомо.

Пуртова і російський бізнес

Ще один цікавий факт — Анна Пуртова, депутатка ВР IX скликання від СН по 221 округу, згідно з російським реєстром юросіб, досі є співзасновницею ТОВ «Энивей» (Москва). У 2017 році підприємство мало близько 2,2 млн руб. доходу і сплатило близько 300 тис. руб. податків. Підтвердження цьому — у відкритих реєстрах РФ.

Пуртова цього не заперечувала, але й не коментувала публічно. З огляду на війну — цей факт активно обговорюється опонентами. Але в офіційній площині це жодним чином не відобразилося на її мандаті.

Висновок

Мар’яна Безугла не була найбільш очікуваною фігурою у 217-му окрузі. Її висування — результат складної і багаторівневої системи погоджень, іноді кулуарних, іноді ситуативних. Частина учасників процесу, можливо, вже не хоче це згадувати. Інші — воліють мовчати.

Із високою ймовірністю, її поява в парламенті — наслідок дії одразу кількох факторів: брак часу, умовний "розпродаж округів", відсутність політичної структури, особисті зв’язки. А можливо — і банальний збіг, де технічна кандидатка виявилась реальним переможцем.

Усе це — поки що не більше, ніж аналітична реконструкція, зібрана з фрагментів публічних коментарів, журналістських розслідувань і слів очевидців.

Але як мінімум, тепер запитання «хто привів?» вже не звучить як риторичне.

Матеріал підготовлено на основі аналізу відкритих джерел, коментарів учасників виборчого процесу 2019 року, даних з аналітичних платформ та журналістських публікацій. Усі оцінки є припущеннями й не мають на меті остаточної дискредитації згаданих осіб.