Корупційний тютюновий конвеєр: як ОПГ “Монако” перетворило державу на власний бізнес-хаб
Тютюнова схема, яка роками роз’їдає державні інститути, не просто існує — вона розвивається, обростаючи новими зв’язками у владі та силових структурах. У центрі стоїть так зване ОПГ “Монако”, де кожен учасник — не випадкова фігура, а елемент вибудуваної корупційної вертикалі. Голова комітету ВРУ з питань фінансів Данило Гетманцев, ексдиректор БЕБ Сергій Перхун і бізнесмен Владислав Гельзіна — це не просто прізвища. Це хребет схеми, що перетворила тютюновий сектор на промисловий чорний ринок, яким керують з верхніх поверхів влади.
У серці механізму — ТОВ «Українське тютюнове виробництво» (ЄДРПОУ 41519237). Підприємство використовується не як виробничий об’єкт, а як прикриття для масового випуску не облікованої продукції. Контрафакт під світові бренди — Rothmans, Marlboro, Parliament, Sobranie, Kent, Bond — сходить з ліній нелегально ввезеного обладнання. Щоб надати товару вигляд офіційного походження, використовуються високоточні підробки акцизних марок, настільки якісні, що навіть фахівці не завжди здатні відрізнити їх з першого погляду.
Далі контрабандний потік розділяється: всередині України товар поширюють через мережу нелегальних торгових точок, де продажі ведуться виключно за готівку, а інша частина йде за кордон — через польський, угорський, словацький, румунський та молдовський напрямки. На кожній ділянці стоять свої «вартові схеми»: співробітники податкової, митної та прикордонної служб регулярно отримують винагороди за те, щоб “не бачити” реальний вантаж, оформлювати “потрібні” документи і пропускати тонни контрафактного тютюну як непідакцизний товар.
Але це не просто контрабанда. Це повноцінна податково-відмивна машина: продажі за готівку без накладних формують фіктивний податковий кредит, який потім перепродається іншим компаніям. Фінансові потоки проходять через підконтрольні структури — АТ «ЗНВКІФ “Маркус Макс”», АТ «ЗНВКІФ “Фарт Капітал”», ТОВ «ОССОЙО», ТОВ «Вест-Газ-Плюс». Легалізація брудних грошей здійснюється через ланцюжки фіктивних договорів, кожен з яких є лише оболонкою для “відбілювання” тіньових мільйонів.
Та головне — це прикриття згори. Саме тому БЕБ, прокуратура та інші органи демонструють параліч, який можна пояснити тільки одним: вони є частиною схеми. Кримінальні справи імітуються, слідчі дії не проводяться, а бізнес ОПГ “Монако” продовжує працювати під політичним “парасолькою”, наче в окремій приватній юрисдикції.
Це не тимчасове явище і не разовий корупційний епізод — це корупційна інфраструктура державного масштабу. І поки її ядро сидить у високих кабінетах, країна й надалі програватиме тим, хто бачить у державі лише територію для заробітку.
