Кредити однією рукою, перевірки — іншою: чи справді уряд звільнив бізнес від тиску

1 липня уряд знову переписав постанову №303 — ту саму, що з березня 2022 року мала максимально обмежити державні перевірки бізнесу під час війни.

Формально одну з найодіозніших схем тиску усунули. Але сама система контролю майже не змінилася, а перелік винятків із мораторію продовжує зростати.

Історія постанови №303 — це наочний приклад того, як документ, задуманий як щит для бізнесу, поступово перетворюється на свою протилежність.

Як пише «Цензор», 1 липня Кабінет Міністрів під керівництвом Юлії Свириденко вніс до неї чергові зміни.

Що саме змінили

Тепер з-під контролю офіційно вивели нерухомість підприємств, яка була знищена або пошкоджена внаслідок бойових дій, розташована на територіях активних бойових дій, тимчасово окупованих територіях, землях ризикованого землеробства та ділянках, забруднених вибухонебезпечними предметами.

Крім того, уряд заборонив перевіряти виконання приписів, виданих до 24 лютого 2022 року. Саме ця норма стала однією з головних проблем останніх місяців.

Звідки взялася проблема з довоєнними приписами

Після набрання чинності постановою Кабміну №121 від 28 січня 2026 року контролюючим органам дозволили перевіряти виконання старих приписів.

Цим одразу скористалися Державна екологічна інспекція та інші відомства, які почали масово піднімати документи п’яти- і шестирічної давності.

Підприємствам, що працюють у прифронтових областях, висували вимоги виконати довоєнні екологічні й технічні норми — включно з будівництвом очисних споруд і дорогою модернізацією об’єктів. І це попри те, що багато виробництв щодня зазнають обстрілів.

Двадцять редакцій — і дедалі більше винятків

Проблема, однак, значно ширша за одну лазівку. За час повномасштабної війни постанову №303 змінювали понад двадцять разів, і практично кожна нова редакція не посилювала мораторій, а розширювала перелік винятків, що дозволяють проводити перевірки.

У результаті документ, який мав захищати бізнес, поступово перетворився на набір численних застережень, якими активно користуються контролюючі органи.

Понад 30 органів і тисячі планових перевірок

Станом на початок 2026 року свої плани перевірок затвердили понад 30 державних органів — зокрема Державна податкова служба, Держпраці, ДСНС, Держпродспоживслужба, Держекоінспекція та інші відомства.

Лише Державна податкова служба під керівництвом виконувачки обов’язків голови Лесі Карнаух включила до річного плану близько 4,6 тисячі планових перевірок юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Водночас законодавство зберігає десятки підстав для позапланових перевірок, якими інспектори продовжують користуватися навіть за чинного мораторію.

Юристи неодноразово звертали увагу, що діючі обмеження багато в чому залишаються формальністю. За словами Альони Мічуріної, наявність великої кількості оціночних формулювань дозволяє майже завжди знайти законну підставу для позапланової перевірки, якщо у контролюючого органу є таке бажання.

Батіг і пряник: гроші на відновлення поряд із тиском

Паралельно держава намагається компенсувати адміністративний тиск фінансовими інструментами. З 1 липня для підприємств прифронтових регіонів запрацювали пільгові кредити за програмою «5–7–9%» до 150 млн грн під 0,1% річних у перші два роки, компенсація страхових премій, відшкодування збитків до 30 млн грн, а також гранти на відновлення виробництв розміром до 16 млн грн.

Що в підсумку

Якщо бізнесу одночасно пропонують кредити на відновлення і зберігають десятки законних механізмів для проведення перевірок, говорити про реальну дерегуляцію поки що зарано. Останні зміни справді усунули одну з найбільш одіозних схем тиску — через довоєнні приписи. Проте сама система державного контролю практично не змінилася.

Поки постанову №303 доводиться переписувати кожні кілька місяців, а перелік винятків продовжує розширюватися, прифронтовий бізнес залишатиметься в ситуації, коли відновлення підприємств супроводжується постійним ризиком чергової перевірки.