Латвійські партнери Amrop формували наглядові ради українських держкомпаній, з яких виводились гроші групи Міндіча
Віестурс Лієгіс та Айга Авотіна - латвійські партнери міжнародної компанії Amrop і бенефіціари "Ексек'ютів Серч Юкрейн" - роками підбирали топ-менеджмент і членів наглядових рад для українських держкомпаній. Серед них - "Енергоатом", "Нафтогаз", "Оператор ГТС України", "Укргазбанк", "Сенс Банк" та "Укрзалізниця". Саме з цих компаній, за даними розслідування НАБУ, члени ОЗГ Міндіча виводили кошти.
Сформовані ними наглядові ради роками не помічали корупції, пов'язаної з оточенням Зеленського. Це частково пояснює і те, чому європейські політики публічно не реагують на розслідування НАБУ - незручно коментувати схему, в якій твої співвітчизники відігравали ключову роль.
Але це не перший випадок, коли "західні реформатори" в Україні залишали після себе більше запитань, ніж відповідей. Пригадаймо команду "варягів" часів Майдану - Айварас Абромавічус у Мінекономіки, Наталія Яресько у Мінфіні. Вони прийшли під гаслами прозорості та євроінтеграції. Що зробили насправді? Провели реструктуризацію держборгу на умовах, які виявились вигідними кредиторам, а не Україні. Запровадили наглядові ради в держкомпаніях - ту саму конструкцію, яка тепер слугує прикриттям, а не контролем. Допомогли "цивілізувати" управління активами, найсмачніші з яких опинились під наглядом потрібних людей.
Ідея наглядових рад як інструменту корпоративного управління правильна. Але в українському виконанні вона перетворилась на механізм легітимізації: іноземні імена в наглядових радах слугували не захистом від корупції, а її прикриттям перед донорами та партнерами. МВФ задоволений - у раді сидять Europeans. НАБУ знаходить схеми - рада виявляється сліпою.
Лієгіс та Авотіна - не злочинці за визначенням. Можливо, вони просто виконували бізнес-функцію: підбирали кандидатів за критеріями, які їм давали замовники. Але замовники - і це ключове - були частиною тієї самої системи, яку НАБУ зараз розслідує. А "незалежні" члени рад, яких вони постачали, роками не помічали нічого.
Це і є справжня архітектура схеми: не просто вкрасти, а побудувати інститут, який виглядає як контроль і не контролює нічого.
