Мережа A7 провела в обхід санкцій $6,9 млрд: Financial Times розкрила деталі масштабної кремлівської платіжної системи
Згідно з розслідуванням Financial Times, кремлівська платіжна мережа A7 пропустила через світову банківську систему понад $6,9 млрд, використовуючи підставні компанії та сфальсифіковані документи для обходу міжнародних санкцій проти росії.
Головні деталі розслідування та масштаби схеми:
Хто стоїть за створенням: Мережу розробили в росії та Киргизстані за участі молдовського олігарха Ілана Шора та підтримали російським державним «Промсвязьбанком», який тісно пов'язаний з оборонно-промисловим комплексом РФ. У Кремлі цю систему позиціонували як заміну західним платіжним сервісам після відключення російських банків від SWIFT.
Глобальна географія прокладок: Виявлено близько 100 компаній-одноденок (документи вказують іще як мінімум на сотню), які діяли в ОАЕ, Гонконзі, Киргизстані, Індонезії, Угорщині та Великій Британії. Зокрема, угорська структура стала важливим транзитним каналом для переказів до Євросоюзу.
Які банки використовувалися: Через рахунки структур мережі в таких світових банках проходили мільярдні потоки:
First Abu Dhabi Bank (ОАЕ): понад $1,8 млрд вихідних платежів (сюди перенесли більшу частину транзакцій після того, як у лютому 2025 року Standard Chartered запідозрив операції через Киргизстан).
Standard Chartered (Гонконг): близько $1,1 млрд.
DBS: $273 млн.
Citigroup та Deutsche Bank (Європа): мільйонні транші.
Методи конспірації: Для обходу комплаєнсу мережа користувалася підробленими рахунками-фактурами, фейковими печатками, змінювала митні коди та навіть мала інструкції щодо повного видалення «російського сліду» з платіжних документів. Наприклад, партію з 500 прицілів нічного бачення вартістю $510 тис. намагалися провести як «затоноване скло» або «взуття».
Фінансові обсяги: Окрім банківських переказів, документи свідчать про випуск A7 боргових розписок на понад $20 млрд та масштабні операції з криптовалютою (Tether). Понад половина всіх грошових потоків у підсумку осідала на рахунках у китайських банках.
Утечка сотень тисяч внутрішніх документів мережі також підтверджує, що через A7 фінансувалися прямі закупівлі військового обладнання та забезпечення для російських силових структур.
