Микола Гладишенко втратив крісло голови наглядової ради Сенс Банку перед продажем

мКабінет Міністрів звільнив голову наглядової ради АТ "Сенс Банк" Миколу Гладишенка, пише телеграм-канал Absolution Lab. Про рішення уряду повідомив особисто прем'єр-міністр Сергій Корецький - і зробив це в тій сухій манері, у якій зазвичай повідомляють про кадрові дрібниці, а не про голову наглядової ради системного державного банку.

"Припинено повноваження голови наглядової ради Миколи Гладишенка. Також за пропозицією Міністерства фінансів призначено представника держави до складу наглядової ради банку, щоб прискорити формування кворуму в органах управління", - написав Корецький.

Зверніть увагу на другу частину цієї фрази, бо вона пояснює першу. Уряд не просто прибирає одну людину - він одночасно заводить у наглядову раду представника держави, аби зібрати кворум. А кворум збирають тоді, коли його немає. Тобто орган управління банку, який держава готує до продажу, на момент рішення був недієздатним настільки, що не міг ухвалювати рішення взагалі.

Прем'єр додав, що Міністерство фінансів спільно з Національним банком мають невідкладно забезпечити належне корпоративне управління "Сенс Банком" і якісно підготувати його до продажу. Формулювання ввічливе, але зміст у ньому недвозначний: належного корпоративного управління в банку зараз немає, і це визнано на рівні глави уряду.

Тепер про те, чому це рішення не є несподіванкою ні для кого, хто стежив за банком останні місяці.

Ще 6 травня 2026 року Гладишенко подав заяву про відсторонення від виконання повноважень голови наглядової ради "Сенс Банку" - за власною ініціативою, на період, необхідний для з'ясування всіх обставин у межах негативної інформації про банк, поширеної в медіа. Формула класична: людина сама відходить убік, поки все не з'ясується, зберігаючи посаду й можливість повернутися.

Не з'ясувалося. Замість повернення - припинення повноважень рішенням Кабінету Міністрів.

Між травневою заявою і серпневим рішенням уряду лежить те, через що "Сенс Банк" узагалі опинився в заголовках. За версією слідства у справі "Форест Гамп", саме через рахунки в цьому банку проходила легалізація 150 мільйонів гривень, зібраних на заставу для ексміністра енергетики Германа Галущенка. А самі топменеджери "Сенсу" опинилися серед фігурантів справи, наглядову раду банку відвідали з обшуками, і публічно ця історія розвивалася куди швидше, ніж корпоративні процедури всередині установи.

І ось тут виникає питання, яке уряд у своєму повідомленні акуратно обійшов. Держава володіє цим банком і продає його. Ціна активу прямо залежить від того, наскільки чистою виглядає його історія й наскільки дієздатними є його органи управління. Три місяці банк жив із головою наглядової ради, який сам себе відсторонив, і з радою, яка не могла зібрати кворум. Три місяці, які випали рівно на підготовку до продажу.

Тому кадрове рішення Корецького варто читати не як покарання і не як реакцію на скандал. Це технічна операція з розчищення передпродажної документації: прибрати прізвище, яке псує пакет, завести представника держави, відновити кворум, показати покупцеві дієздатний орган управління.

Питання лише в тому, чи вважатиме майбутній покупець, що проблема банку полягала в прізвищі.