НАБУ і САП підписали з фондом Стерненка меморандум, за яким рекламують фонд і не відповідають за гроші, отримані з кримінальних угод
Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура уклали з благодійним фондом "Спільнота Стерненка" меморандум, у якому немає жодного слова про боротьбу з корупцією, зате є обов'язок правоохоронців рекламувати приватний фонд, пише Ростислав Кравець. Адвокат отримав копію документа від самої САП у відповідь на свій адвокатський запит. Прокуратура надіслала її листом від 11 листопада 2026 року № 07/1-8422вих-26.
Меморандум датовано 5 листопада 2026 року. Підписали його керівник САП Олександр Клименко, директор НАБУ Семен Кривонос і голова правління фонду Олександр Скарлат. Документ діє до 31 грудня 2027 року, але щороку продовжується автоматично. Тобто строк у нього формально є, а фактично партнерство безстрокове.
Мета, якої немає в законі
Уже перший пункт ставить питання, навіщо цей документ антикорупційним органам. Пункт 1.1 визначає метою співпраці "сприяння обороноздатності" і "захист населення у надзвичайних ситуаціях". Проте таких завдань немає ні в Законі "Про Національне антикорупційне бюро України", ні в Законі "Про прокуратуру". Частина 3 статті 2 закону про прокуратуру прямо забороняє покладати на прокуратуру функції, яких не передбачає Конституція. Цікаво, що навіть преамбула самого меморандуму описує НАБУ як орган, що попереджає, виявляє, припиняє, розслідує і розкриває правопорушення. Про збір коштів там не сказано нічого.
Пункт 2.1.1 обіцяє, що НАБУ і САП сприятимуть фонду "способами, що не заборонені законодавством". Формулювання звучить безневинно, але воно годиться лише для приватних осіб. Громадянин справді може робити все, що не заборонено. Органи влади, згідно з частиною 2 статті 19 Конституції, діють навпаки: лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, які прямо передбачає закон. Отже, слідчий орган і прокуратура записали собі в меморандум свободу дій, якої в них за Конституцією немає.
Слідчі як рекламний відділ
Пункт 2.1.2 зобов'язує НАБУ і САП поширювати інформацію про фонд, його проєкти і збори пожертв. Уявіть собі прокурора, який у вільний від обвинувачень час просуває одну конкретну приватну організацію. Як це узгоджується з вимогою неупередженості, яку закладає стаття 3 Закону "Про прокуратуру"? Для порівняння, частина 1 статті 12 Закону "Про благодійну діяльність та благодійні організації" забороняє органам влади та іншим юридичним особам публічного права навіть засновувати благодійні організації. Засновувати не можна, а рекламувати, виходить, можна.
Звідки беруться гроші
Пункт 3.1 говорить про кошти і майно, зокрема озброєння та безпілотники, "зібрані за сприяння Сторони 2 та Сторони 3", тобто НАБУ і САП. Як саме відбувається це "сприяння", у тексті не пояснено. Механізм розкрила сама САП. Гроші надходять через угоди про визнання винуватості, застави та "інші механізми". За даними прокуратури, фонд уже отримав 56,9 млн гривень. Ще 100 млн йому передбачено угодою Сергія Пашинського.
Саме ця схема суперечить логіці кримінального процесу. Стаття 2 Кримінального процесуального кодексу визначає завдання кримінального провадження: кожен, хто вчинив злочин, має бути притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. Стаття 472 КПК, яка описує зміст угоди про визнання винуватості, не передбачає благодійного внеску приватній організації як умови угоди. Шкоду обвинувачений завдав державі. Проте частина розплати йде фонду, який обирають прокурор і сам обвинувачений.
Донат, який суд не визнав
Як ця схема працює на практиці, показує ухвала Вищого антикорупційного суду від 28 вересня 2026 року у справі № 991/11316/26. Суддя Ірина Тесленко розглядала угоду з нардепом IX скликання Олександром Качним, колишнім депутатом від забороненої ОПЗЖ. Йому інкримінували незаконне збагачення за статтею 368-5 Кримінального кодексу. За угодою Качний мав перерахувати 3 млн гривень фонду "Повернись живим", і цей платіж враховували як обставину, що пом'якшує покарання.
Деталь у тому, що гроші були не його. Третя особа внесла за обвинуваченого заставу, а потім нотаріально погодилася спрямувати її до фонду. Ось так на практиці виглядають "кошти із застав". До речі, сам прийом не новий: ще у 2024 році ВАКС перерахував "Повернись живим" 10 млн гривень застави, внесеної за обвинуваченого у справі "Національної кінематеки".
Суддя Тесленко відмовилася затвердити угоду і детально пояснила чому. По-перше, платіж не є ні добровільним, ні здійсненим самим обвинуваченим, тож пом'якшувати покарання за статтею 66 КК він не може. Тим паче сторони поставили його виконання в залежність від того, чи затвердить суд угоду. По-друге, обов'язок "задонатити", вписаний в угоду і в резолютивну частину вироку, сам по собі позбавляє платіж добровільності. По-третє, благодійна організація сама визначає бенефіціарів і стає власником коштів, а на адміністративні витрати закон дозволяє їй витрачати до 20% доходу. Тобто чи дійдуть гроші до ЗСУ, не контролюють ні сторони угоди, ні суд. Нарешті, для допомоги армії існують спеціальний рахунок НБУ і рахунок Міністерства оборони.
Що ж відповів на це прокурор САП? Єдиними його аргументами в засіданні було те, що перерахування на фонд "є сталою практикою" і що кошти "будуть використані ефективно". Після відмови САП назвала ухвалу "негативним прецедентом" і пішла в загальний порядок розгляду справи. Отримувача грошей прокуратура при цьому так і не змінила. Сергій Стерненко тоді публічно запитав, яка мотивація в судді Тесленко, і припустив, що вона хоче заблокувати всі майбутні угоди з донатами на армію. Через місяць фонд його імені вже підписував меморандум з тими самими САП і НАБУ.
Вирок, який ніхто не може оскаржити
Найбільша угода з цієї серії стосується колишнього виконувача обов'язків голови Адміністрації президента Сергія Пашинського. Справа № 991/9337/26 стосується арештованих нафтопродуктів Сергія Курченка у 2014 році. Шкода державі становить 817 млн гривень. Основним покаранням Пашинському став штраф у 850 тисяч гривень. До бюджету піде 600 млн гривень протягом 30 місяців, 100 млн отримає "Спільнота Стерненка", а майно на 400 млн гривень піде через фонд "Повернись живим".
Громадська організація і громадянин оскаржили цей вирок. Вони вказували, що такі умови не передбачені статтею 472 КПК, а покарання непропорційне вчиненому. Проте Апеляційна палата ВАКС ухвалою від 29 жовтня 2026 року повернула скарги. Суд пояснив, що КПК нікому не дозволяє оскаржувати вирок на підставі угоди в інтересах суспільства. Інтереси суспільства, за словами суду, захищають прокурор і суд першої інстанції. Тепер цей самий прокурор офіційно є партнером фонду, який отримує гроші за угодою.
Ухвала Апеляційної палати розкриває ще одну деталь. Суд першої інстанції вже одного разу відмовлявся затверджувати угоду з Пашинським, а прокурор подав її повторно. Отже, коли суд сумнівається, прокурор просто пробує ще раз, а суспільство оскаржити результат не може.
Звіти без контролю
За меморандумом фонд щокварталу звітує лише перед САП, але не перед НАБУ. Здавалося б, хоч якийсь контроль. Проте пункти 3.7 і 4.3 прямо застерігають, що це не контроль і не нагляд, а САП не відповідає за якість, стан чи використання майна. Пункт 5.3 називає обов'язки фонду "інформаційними". Іншими словами, мільйони, отримані з кримінальних справ, не контролює ні держава, ні суд, ні прокуратура, яка ці гроші фонду фактично спрямувала.
Розділ 4 меморандуму містить ще один показовий обов'язок. Протягом 3 робочих днів фонд повідомляє САП про несправні дрони чи озброєння. Проте НАБУ і САП самі розслідують справи про оборонні закупівлі, зокрема про постачання неякісного майна. Виходить, що орган, який розслідує такі постачання, стає партнером одного з покупців цього майна. Конфлікт інтересів закладено в саму конструкцію документа.
Те, чого в тексті немає
У пресрелізі про підписання анонсували "регулярний обмін інформацією щодо ціноутворення та закупівель в оборонній сфері". У підписаному тексті такого пункту немає. Залишається хіба що пункт 2.3, за яким інші напрями співпраці можливі "за попереднім погодженням між Сторонами", без жодної письмової угоди. Нагадаю, що схожий меморандум НАБУ і САП раніше підписали і з фондом "Повернись живим", і там обмін інформацією про оборонні закупівлі був заявлений прямо. Яку саме інформацію про ціни в оборонці антикорупційні органи тепер передаватимуть приватному учасникові ринку, невідомо.
Пункт 7.1 передбачає, що розбіжності сторони вирішують на "принципах взаємної вигоди". Пункти 5.1.2 і 5.1.3 зобов'язують сторони інформувати одна одну про свої дії. Яка взаємна вигода може бути в антикорупційних органів від партнерства з приватним фондом? І про які свої дії слідчий орган зобов'язаний повідомляти благодійників?
Армії потрібна допомога, і цього ніхто не заперечує. Проте гроші, які держава може стягнути як потерпіла сторона, мають іти державі: на спецрахунок НБУ чи рахунок Міноборони, під контроль Рахункової палати. Інакше невідворотність покарання підміняється донатом до фонду, який обирає прокурор, а НАБУ і САП займаються тим, чого їм не доручав жоден закон.
