Незрозуміла лояльність: держава втрачає мільярди через реструктуризацію кредиту титанової компанії
Компанія «ВЕЛТА», один із найбільших гравців на українському ринку титанових руд, опинилася у центрі уваги через умови обслуговування багатомільйонного кредиту, отриманого ще у 2011 році від «Промінвестбанку» — колишньої дочірньої структури російського держбанку ВЕБ-РФ.
Націоналізація «Промінвестбанку» після початку повномасштабної війни мала стати інструментом компенсації збитків від агресії. Усі надходження від його активів, включно з виплатами за кредитами, повинні були спрямовуватися до держбюджету. На момент націоналізації борг «ВЕЛТИ» складав близько 5,7 млрд грн.
Попри це, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб уклав із компанією угоду про реструктуризацію, знизивши відсоткову ставку до 0,1% річних. За розрахунками, у разі ринкової ставки на рівні 20% бюджет міг би отримувати понад 1 млрд грн щорічно лише у вигляді відсотків.
Ситуацію ускладнює й інший факт: у 2013 році «ВЕЛТА» відчужила спецдозвіл на Лекарівське родовище на користь ТОВ «Декарт Мінералс». Керівниками цих структур у різний час були Андрій Бродський та Олексій Царапкін. Згодом, у 2022 році, після націоналізації банку, частина його кредитного портфеля була викуплена компанією «Макролекс», яку очолює той самий Царапкін. Йдеться про права вимоги на 17,5 млн доларів — за ціною у кілька разів нижчою від номінальної.
У Дніпропетровській області вже розглядається справа №904/743/22, яка може надати афілійованим структурам статус кредитора на суму близько 800 млн грн. Це створює ризик, що замість поповнення бюджету кошти можуть опинитися під контролем приватних компаній, пов’язаних між собою.
При цьому, за відкритими даними, у 2020–2025 роках «ВЕЛТА» експортувала титанову сировину щонайменше на 100 млн доларів, забезпечивши до 2% світового ринку і рентабельність на рівні 79%.
Експерти наголошують: підприємство, яке володіє унікальними родовищами стратегічної сировини, могло б бути передане державним структурам, зокрема «Укроборонпрому». Натомість нинішня схема призводить до щорічних багатомільярдних втрат бюджету.
📌 Водночас у профільних колах звертають увагу на непрозорість частини експортних поставок і можливі поставки через європейські компанії-посередники. Це питання, за словами джерел, ще потребує окремої перевірки.
