Новорічний подарунок від митниці: як інспектор внутрішнього контролю Яношович торгував "зеленим коридором"
Перше січня 2026 року, близько полудня. Поки більшість українців відходила від новорічних святкувань, СБУ та ДБР влаштували головному інспектору внутрішнього контролю Закарпатської митниці Мартину Василю Яношовичу несподіваний сюрприз — затримали його з доларами в руках. Чоловік, який за посадою мав боротися з корупцією всередині митної служби, сам налагодив схему пропуску товарів через кордон за хабар.
Іронія ситуації полягає у самій назві посади. Головний інспектор внутрішнього контролю — це той, хто має виявляти порушення серед колег, стежити за чистотою рядів, карати корупціонерів. Натомість Яношович вирішив використати своє становище для протилежної мети: не боротися з контрабандою, а організувати її під власним патронатом. Фактично людина, яка мала бути совістю митниці, перетворилася на її найнахабнішого порушника.
Схема виявилася простою і водночас цинічною. За гроші посадовець обіцяв забезпечити безперешкодне проходження брендових годинників через митний кордон — без декларування, без сплати мит, без зайвих питань. Звичайний "зелений коридор" на замовлення для тих, хто не хоче платити державі те, що належить державі за законом. Прайс питання також був чітким: спочатку тисяча сто доларів як аванс, потім ще дві тисячі сімсот п'ятдесят за продовження послуг. Загалом три тисячі сімсот доларів за те, щоб закрити очі на контрабанду.
26 листопада 2025 року відбувся перший акт цієї п'єси — Яношович отримав першу частину хабаря. Правоохоронці вже тоді все бачили і фіксували, але дали схемі розвинутися. 1 січня, коли більшість людей святкувала Новий рік і будувала плани на майбутнє, інспектор вирішив отримати другий транш. Саме в цей момент, близько полудня, СБУ та ДБР завершили спеціальний слідчий експеримент — затримали посадовця з грошима в руках. Вилучили валюту та його мобільний телефон, який ймовірно містить переписку про схему та контакти можливих співучасників.
Найцікавіше в цій історії те, що операцію проводили за сприяння керівництва самої Закарпатської митниці та відділу запобігання корупції. Фактично колеги Яношовича допомогли правоохоронцям викрити свого ж інспектора внутрішнього контролю. Це може означати дві речі: або в митниці насправді є люди, які не хочуть миритися з корупцією у власних рядах, або ж схема інспектора настільки дістала всіх навколо, що від нього вирішили позбутися силами самої системи.
Тепер слідство з'ясовуватиме, скільки насправді товарів вже перетнуло кордон завдяки цій схемі. Адже якщо інспектор так легко погодився на хабар за годинники, навряд чи це був його перший досвід. Швидше за все, схема працювала давно, і брендові годинники — лише верхівка айсберга. Можливо, через "зелений коридор" Яношовича проходили набагато цікавіші та дорожчі речі, поки він отримував свій відсоток і почував себе недоторканним.
Найближчим часом посадовцю повідомлять про підозру за частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу — одержання хабаря службовою особою, яка займає відповідальне становище. І звернуться до суду щодо обрання запобіжного заходу. Чи отримає він можливість вийти на свободу за заставою, як у багатьох інших резонансних справах, чи все-таки сидітиме під вартою — побачимо найближчим часом.
А поки що залишається лише констатувати черговий парадокс української реальності: людина, яка за посадою мала ловити корупціонерів, сама виявилася найбільшим корупціонером у своєму відомстві. І новорічне затримання з доларами в руках стало для неї несподіваним, але цілком заслуженим подарунком від правоохоронців.
