Новий закон перетворює цензуру на інструмент покривання злочинів влади?
Новий закон, прийнятий Верховною Радою, звільняє медіа від відповідальності за негативні коментарі читачів щодо посадовців, якщо такі коментарі будуть видалені протягом трьох днів після отримання відповідної скарги чи припису. На перший погляд, це здається компромісом між свободою слова та захистом репутації. Але чи не криється за цією нормою фактична змова між державою, медіа та корумпованими посадовцями?
Цензура чи співучасть у злочині?
Відповідно до нового закону, будь-яка інформація, яка негативно характеризує посадовців і яка може бути визнана недостовірною, повинна бути видалена медіа за запитом Національної ради або судовим рішенням. Це стосується навіть коментарів читачів, які висловлюють обурення корупцією чи іншими порушеннями закону.
Фактично, медіа змушені виступати цензорами, забезпечуючи мовчання довкола питань, які можуть викликати незручності для чиновників. Таке зобов’язання не лише утискає свободу слова, але й змушує медіа ставати співучасниками у приховуванні правопорушень.
Зворотний бік презумпції добропорядності
Згідно з практикою Верховного Суду, будь-яка негативна інформація вважається недостовірною, якщо її автор не доведе протилежне. Проте в умовах, коли система правосуддя часто є політизованою та залежною, шанс довести правдивість викриттів щодо посадовців виглядає майже нульовим. Це фактично блокує громадський контроль і надає посадовцям інструмент для легалізації репресій проти критиків.
Як це змінює роль медіа?
Новий закон ставить медіа у вкрай скрутне становище. Вони більше не можуть залишатися нейтральними майданчиками для обговорення суспільно важливих питань. Навпаки, їх змушують активно втручатися у контент і видаляти навіть ті коментарі, які можуть мати вагомі підстави для критики, але не доведені юридично. У результаті, ЗМІ стають не тільки мовчазними свідками, а й активними співучасниками приховування правопорушень.
Що це означає для суспільства?
Цей закон не просто обмежує свободу слова. Він створює механізм, за якого корупція, зловживання владою та інші злочини можуть залишатися безкарними, оскільки громадяни втрачають можливість публічно озвучувати свої претензії. Ба більше, кожен випадок видалення коментарів посилює недовіру до медіа і держави, яка захищає не права громадян, а репутацію посадовців.
Україна на шляху до авторитаризму?
Нові законодавчі норми фактично змушують суспільство мовчати, перетворюючи громадян і медіа на безсилу масу, яка не має можливості протистояти свавіллю влади. Це вже не просто цензура, а фактичне узаконення співучасті у злочині, що підриває засади демократії та свободи слова в Україні.
