Орест Криштафович з партії Кличка сховався від мобілізації на фіктивній службі
Орест Криштафович, якого називають фунтом Палатного і Кличка, сховався від мобілізації на фіктивній службі, пише Політбавовна.
Історія починається цілком буденно. На початку червня Криштафович, який "працює" керівником фонду "Українська команда" і паралельно очолює нову однойменну партію Кличка, пройшов медкомісію у Волинській області й отримав мобілізаційне розпорядження для подальшого проходження служби у Збройних Силах. На цьому публічна частина закінчується, і починається та, заради якої все й затівалося.
За інсайдерською інформацією каналу, Криштафович наглухо відмовився виконувати вимогу керівника Волинського ТЦК про прибуття до визначеного підрозділу. Аргументація відмови вражає прямотою: у нього свої плани і свої договорняки. За переказом, сказано було приблизно так, що моброзпорядження то для простих смертних, а він - елітний.
Формальне пояснення звучить пристойніше. Мовляв, є домовленості про зарахування в одну з тилових частин і фіктивне перебування на посаді. Тобто підрозділ, у якому людина числиться, але не служить, і посада, яку людина займає, але не виконує.
Що ж робитиме керівник фонду і голова партії у статусі мобілізованого? Продовжить піар нової політсили в агітаційних турах. Поки сидить тихо в Києві. На війну не збирається. Але статус "військовослужбовця" і фактичну бронь як мобілізований уже отримав. Комбінація, у якій війна дає захист від війни.
Це, до речі, не перший сюжет такого роду за участю того ж прізвища. Раніше канал писав про схеми ухилення від мобілізації в УДАРі, де Криштафович теж фігурував.
І далі йде висновок, який виходить за межі однієї біографії. Таких "мазаних", за оцінкою автора, десятки тисяч. Новому керівництву Міноборони і ЗСУ варто першочергово звернути увагу на подібні "потьомкінські" частини. Зокрема на виплати, особливо бойові. На підстави отримання статусу учасників бойових дій. А заодно перевірити фактичні місця перебування цих "мазаних". Бо не Шабуніним єдиним.
Механізм за пʼять років став індустрією. У кожного опозиційного "лідера" давно сформувалися свої "підшефні" підрозділи і свої "воїни світла". Туди їздять по фото й відео, звідти ж набиратимуть "воїнів" під вибори. Підрозділ як знімальний майданчик, боєць як контент, статус учасника бойових дій як рядок у майбутньому виборчому списку.
Питання лише в тому, хто з тих, кого не питали про домовленості з тиловою частиною, зараз стоїть на позиціях замість елітних.
