Парламентська ТСК встановила, що VBET через сайт із ліцензією Кюрасао приймає ставки українців без сплати податків

Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев пішов в атаку на Артура Гранца, хоча точніше було б сказати, що на його схеми в гральній індустрії, пише Євген Плінський. Привід дало засідання тимчасової слідчої комісії парламенту з питань грального бізнесу. Там прозвучало, що онлайн-казино VBET, маючи українську ліцензію, тримає ще й дубльовану ліцензію на острові Кюрасао. Через неї воно приймає платежі українських гравців і порушує цим законодавство одразу двох країн, і України, і самого Кюрасао.

Структура власності тут нічого не приховує. Стовідсотковим власником як української компанії "VBET Україна", так і кюрасаоського резидента Radon B.V., який є оператором сайту VBET.com, виступає одна людина, Рудольф Погосян. Обидві структури працюють під єдиним брендом VBET. Українська компанія діє в межах вітчизняного законодавства, тоді як кюрасаоська працює в Україні "в чорну", без сплати жодних податків, хоча орієнтована на того самого українського гравця.

Погосяна журналісти називають "фунтом", тобто номінальною фігурою, як зіц-голова Фунт у Ільфа і Петрова, який сидить у кріслі власника замість справжнього господаря. Ще у 2022 році Bankova Mail описувала, як 27 грудня того року вірменські засновники VBET брати Бадаляни передали Погосяну посаду, яку перед тим займав Олександр Блохін. Серед учасників ринку тоді ж поширилась думка, що справжнім власником казино є Артур Гургенович Гранц, якого в Україні знають як "короля Duty Free" за мережу безмитних магазинів в аеропорту Бориспіль. Плінський свого часу показував, що права на торговельну марку VBET належать офшорній компанії SC IP LIMITED з острова Джерсі, а українська юрособа потрібна передусім для того, щоб тримати ліцензію. У VBET будь-який зв'язок із Гранцом заперечують і навіть подали на Плінського до суду про захист ділової репутації. Тепер, однак, питання про те, хто стоїть за брендом, ставлять уже на рівні парламентської комісії.

VBET у цьому сенсі далеко не самотній. ТСК з'ясувала, що легальні оператори азартних ігор в Україні, зокрема VBET, CityCode, 4Fun, GameCity, Spartrek та Native, маючи українські ліцензії, водночас оформлюють ліцензії в Кюрасао. Ліцензія Кюрасао традиційно потрібна для виходу на латиноамериканські чи інші світові ринки. Але ці компанії нікуди не виходять і продовжують обслуговувати саме українську аудиторію. Виникає логічне запитання: навіщо платити за закордонну ліцензію, якщо клієнт залишається тим самим, з тією самою гривнею в кишені?

Відповідь комісія отримала під час тестування роботи VBET. Сайт компанії з реєстрацією в Кюрасао приймає ставки у гривні через P2P-рахунки, тобто через перекази з картки на картку приватних осіб. Для Монобанку, ПриватБанку та Ощадбанку такі платежі залишаються невидимими. Банк бачить звичайний переказ між двома людьми, а не ставку в казино, тож ні податкова, ні фінмоніторинг цих грошей не помічають.

Зупинити цю схему, до речі, можна без складних розслідувань. Законодавство Кюрасао прямо забороняє своїм ліцензіатам проводити азартні ігри в інших країнах із порушенням їхнього національного законодавства. Отже, щоб позбавити такого оператора тамтешньої ліцензії, достатньо одного звернення від Мінцифри та PlayCity. Цього кроку український регулятор наразі свідомо не робить.

За підсумками засідання ТСК Гетманцев виклав цифри, які показують масштаб проблеми. Оператори азартних ігор задекларували 31 млрд грн доходу за півріччя. Водночас реальний дохід, який видно за даними реєстраторів розрахункових операцій, становить 73 млрд грн. Тобто між задекларованим і реальним лежить більш ніж подвійна різниця.

Друга розбіжність стосується виграшів. Чим більше оператор виплачує гравцям, тим менший у нього дохід, з якого рахується податок. За даними банківської системи, ігорщики "повертають" гравцям лише 3,9% коштів від суми надходжень. Натомість через РРО вони пробивають як повернення 55,9%. Інакше кажучи, на папері гравці виграють у 14 разів більше, ніж отримують насправді, а різниця виводиться з-під оподаткування.

Ці дві розбіжності, за словами Гетманцева, призводять до недонадходжень до бюджету щонайменше 20 млрд грн на рік. Гроші, за його словами, опиняються в руках шахраїв.

Окремо голова податкового комітету звернув увагу на те, як працює PlayCity. Регулятору потрібно рік-півтора, щоб "знайти" нелегальний ігорний сайт і лише потім його заблокувати. За цей час сайт встигає зібрати свою аудиторію, а нелегальний азартний ринок, за оцінкою Гетманцева, забирає з бюджету ще 40 млрд грн.

Відповідальних Гетманцев назвав прямо. "Питань для Михайла Федорова і його команди у мене нема. Корупціонери вони і в Португалії корупціонери", заявив він. PlayCity створювали в системі Міністерства цифрової трансформації, яке очолював Федоров, згодом призначений міністром оборони. Цей випад для Гетманцева не перший. Раніше він уже називав Федорова і його соратника Олександра Борнякова архітекторами схеми, яка щороку проводить повз державний бюджет понад 20 млрд грн.

Отже, парламентська комісія встановила, що власник VBET тримає дві компанії під одним брендом, одна з яких приймає гроші українців повз банки і податки. Механізм, який дозволяє закрити цю лазівку, прописаний у законодавстві самого Кюрасао і вимагає лише одного листа від українського регулятора. Лист досі не написаний. Тож питання тепер до тих, хто цей лист не пише.