Політичний секонд-хенд: хто скуповує "мертві" партії під майбутні вибори

В Україні ожив ринок перепродажу старих політичних проектів. З кінця 2025 року кілька "мертвих" партій отримали нових власників, нові назви та нову легенду. Без ідеології, але з місцем у бюлетені.

Показовий кейс з'явився восени. На базі партії "Союз. Чорнобиль. Україна", що існує з початку 2000-х, створили новий бренд — партію ЗСУ, офіційно перейменовану в "Завжди сильні українці". Кілька технологічних правок і вдала назва дозволили видати стару юридичну оболонку за "сучасний" проект.

У грудні партія "Основа", яку раніше активно просував бізнесмен і народний депутат Сергій Тарута, змінила керівництво та назву. Вона перетворилася на "Можемо більше". Замість голови партії Дмитра Толстошеєва, помічника нардепа від "Батьківщини" Андрія Ніколаєнка, оновлену структуру очолив маловідомий Ярослав Пелих.

Сам Ніколаєнко підтвердив, що відійшов від партійних справ ще у 2019 році. Толстошеєв виїхав за кордон у 2023-му, що створило проблеми з звітністю в НАЗК. У 2024-2025 роках суди оштрафували Толстошеєва на 20,4 тисячі гривень за несвоєчасну подачу партійних звітів.

Пелих стверджує, що за оновленою партією більше не стоїть Сергій Тарута. Ядро проєкту, за його словами, складають "нові люди без політичного минулого". Втім, політична біографія "Основи" показова: на президентських виборах Тарута набрав 0,10% голосів, після чого підтримав Юлію Тимошенко і отримав прохідне місце у списку "Батьківщини". Його соратник Андрій Ніколаєнко також став депутатом і у 2023 році став фігурантом справи про смертельну ДТП з 18-річною дівчиною. Справу розглядає суд уже другий рік.

Ще більш наочна історія — партія "Сильне Закарпаття", зареєстрована 6 січня 2026 року. Її очолив директор Новодавидківської школи Василь Хайнас. До перейменування партія називалася Циганською партією України і була зареєстрована в Одесі.

Хайнас прямо підтвердив факт купівлі партії. Ціну назвати відмовився. Партійний офіс розміщено в Мукачеві, в торговому центрі на вулиці Андрія Шептицького, 21. Об'єкт належить бізнесмену Павлу Балозі, сину позафракційного народного депутата Віктора Балоги.

За цією ж адресою зареєстровані компанії "Себерег", "Лавки парк" і "Седід", прямо чи опосередковано пов'язані з Балогою-молодшим. В оточенні Віктора Балоги стверджують, що родина не має відношення до проєкту і піде на вибори з партією "Команда Андрія Балоги". Збіги виглядають системними.

Протягом 2025 року аналогічну "зміну вивісок" пройшли одразу кілька політсил. "Вимагаємо змін" стала "Броварською громадою", "Курс за цивілізацію" — "Вартою України", "Рух до Європи" — "Силою і довірою", "Альянс за соціальну справедливість" — "Променем надії", "Наша земля" — "Разом Юа", "Партія Європейських демократів" — "Гідністю, рішучістю і мужністю", "Місто щасливих людей" — "Рідною Галичиною", "Нові" — "Змінами", "Соціальна справедливість" — "Українською нацією", "Блок Едуарда Гурвіца" — "Україна – це ми", "Всеукраїнська партія дітей" — "Консервативною партією України".

В країні сформувався ринок готових політичних оболонок — юридично чистих, але політично порожніх. Їх купують під майбутні кампанії, насамперед під місцеві вибори, економлячи час і гроші на реєстрації.

В умовах війни та невизначених термінів голосування це виглядає як холодний і цинічний розрахунок. Коли вибори почнуться, у цих проєктів уже буде головне — партія, печатка і місце в бюлетені. Все інше, як показує практика, питання технологій та фінансів.