Полтавський ГЗК ділять на шматки: Жеваго вивів $620 млн, Крючков запускає банкрутство
Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат — одне з найбільших промислових підприємств країни — опинився в центрі війни за активи між структурами Костянтина Жеваго та групою Леоніда Крючкова: поки держава арештовує майно і передає активи в АРМА, підприємство фактично добивають борги, банкрутство і багаторічний вивід грошей через зарубіжні структури.
Після ударів по енергетиці комбінат двічі зупиняв виробництво — восени 2025-го і взимку 2026-го. Підприємство перевели на триденний робочий тиждень, під загрозою опинилися близько 4,5 тисячі робочих місць у Горішніх Плавнях. Саме на цьому тлі починається активна атака з боку ТОВ «Максі Капітал Груп», пов'язаного з Леонідом Крючковим.
У 2020 році структура Крючкова викупила у Фонду гарантування вкладів пакет зобов'язань банку «Фінанси і кредит» майже на 6 мільярдів гривень, включно з близько 4,7 мільярда гривень боргів Полтавського ГЗК. Весь пакет був куплений всього за 85,6 мільйона гривень. При цьому ще у 2015 році банк уже стягнув із ГЗК частину цих грошей — близько 3,4 мільярда гривень. Пізніше суд визнав стягнення незаконним і зобов'язав повернути кошти, але гроші підприємство так і не отримало. Попри це, ті самі зобов'язання знову пред'явили комбінату вже через структури Крючкова.
Паралельно запускається процедура банкрутства ГЗК. У лютому 2026 року суд відкриває провадження, після чого акції Ferrexpo обвалюються на 28%. Арбітражним керуючим призначено Дмитра Кучерявого, якого ЗМІ пов'язували з юристами і менеджерами з орбіти Павла Фукса.
Але головним джерелом проблем підприємства залишається сам Костянтин Жеваго. Згідно з офіційною звітністю, структури Ferrexpo AG заборгували Полтавському ГЗК понад 620 мільйонів доларів. Схема виглядала просто: ГЗК постачав продукцію зарубіжним структурам Жеваго, ті продавали її іноземним покупцям, а гроші назад на українське підприємство практично не поверталися. Лише у 2024 році близько 85% продукції ГЗК реалізовувалося через структури Ferrexpo AG та Fevamotinico Sarl.
На цьому тлі заяви Жеваго про проблеми через невідшкодований ПДВ приблизно на 90 мільйонів доларів виглядають маніпулятивно — борг його ж структур перед комбінатом майже у сім разів більший. Додатково навколо Жеваго тривають кримінальні справи, включно з історією про хабар колишньому голові Верховного суду Всеволоду Князєву. У 2026 році ДБР передало в АРМА 49,5% корпоративних прав Полтавського ГЗК, нерухомість та інші активи олігарха. Але фактично контроль над підприємством держава так і не отримала.
У підсумку Полтавський ГЗК сьогодні — це приклад того, як стратегічне підприємство одночасно руйнується виводом грошей, борговими схемами, банкрутством і боротьбою олігархічних груп за контроль над активом.
