Prozorro не рятує від корупції

Як повідомляє УНН, нажаль система Prozorro не рятує учасників державних закупівель від неправомірних дій замовника з відхилення економічно доцільних пропозицій.

Але за словами Агії Загребельської, у разі якщо пропозицію учасника неправомірно відхилили — він може звернутися до колегії АМКУ зі скаргою, щоб оскаржити своє відхилення:

“Якщо дійсно пропозиція була відхилена незаконно - колегія може прийняти рішення і цим рішенням зобов'язати замовника повернути учасника на цю процедуру закупівлі. І тоді пропозиція цього учасника може бути визначена переможцем. Але в законі про публічні закупівлі є обмеження про строки оскарження, тому тут треба звернути увагу, щоб ця компанія вчасно подала скаргу”, - пояснила вона.

Також необхідно звернутися до Державної аудиторської служби зі скаргою з приводу того, щоб аудитори провели моніторинг такої підозрілої закупівлі.

“Держаудитслужба, у свою чергу, може винести рекомендації замовнику, у разі якщо було відхилено пропозицію одного з учасників неправомірно”, - додала Загребельська.

Загалом, за її словами, випадки незаконного відхилення більш вигідних пропозицій все ще мають місце, хоча і з появою Prozorro їх стало менше.

“У системі Prozorro такі випадки ще залишаються, замовники неправомірно відхиляють пропозиції, і доказом цього є дуже багато рішень колегій АМКУ, які приймаються саме проти замовників і на користь учасників, яких відхилили. Боротися з цим в даному випадку повинно АМКУ та Держаудитслужба. Це найшвидші механізми”, - розповіла експерт.

Окремо існує ще одна проблема.

Через недосконалу законодавчу базу, замовники в Україні встановлюють очікувану вартість закупівлі на свій розсуд.

Саме тому виникають такі ситуації кола очікувана вартість закупівлю може бути в декілька разів вищою від ринкової!

“Нормативної бази, як вони повинні це робити, немає. І це звичайно, має свої негативні наслідки, як в даному випадку, коли перемагає учасник з ціною, котра значно вища, аніж є ринкова. Або ще можуть бути негативні наслідки такого явища у вигляді того, що замовники після тендеру звітують, наприклад, про економію держкоштів у 100% чи 150%. Але ця економія є абсолютно штучною. Вона зроблена за рахунок того, що замовник спеціально завищив очікувану вартість закупівлі в рази, щоб потім показати начебто економію, якої насправді немає”, - резюмувала Загребельська.