Реформа на вимогу ЄС та МВФ: Що передбачає новий Митний кодекс та коли скасують пільги на посилки

В Україні одночасно рухаються дві митні реформи, які зачеплять і звичайних покупців, і бізнес. Їх часто плутають, тож варто розділити: новий Митний кодекс — це одне, а оподаткування дешевих посилок із-за кордону — інше. Об'єднує їх спільний контекст: вимоги євроінтеграції та умови міжнародного фінансування.

Новий Митний кодекс: курс на ЄС

3 червня 2026 року Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді проєкт нового Митного кодексу України за №15295. Документ розроблено, щоб адаптувати національне законодавство до права ЄС, і він є частиною переговорів про вступ — зокрема Розділу 29 «Митний союз». У разі ухвалення більшість норм мала б набрати чинності з 1 грудня 2027 року.

Структурно проєкт значною мірою повторює Митний кодекс ЄС: перші розділи відповідають європейській структурі, окремі блоки — нормам про переміщення товарів фізичними особами, митну статистику й порушення митних правил.

Один із ключових і найбільш дискусійних елементів — посилення пост-митного контролю (пост-аудиту) як альтернативи суцільному контролю на кордоні. За поясненням експертів, ця процедура регламентується статтею 92 проєкту й спирається на європейські норми, зокрема статтю 48 Митного кодексу ЄС: митниця отримує право перевіряти правильність оформлення товарів уже після їх випуску.

Саме навколо пост-аудиту й точиться головна тривога бізнесу. Прихильники реформи вказують, що це європейська практика, яка прискорює проходження кордону. Критики ж застерігають: в умовах, коли облік у частини бізнесу непрозорий, а запобіжники проти зловживань інспекторів не прописані достатньо жорстко, такий інструмент може стати приводом для тиску. Це оцінка, а не доконаний факт — багато що залежатиме від фінального тексту й підзаконних актів.

ПДВ на посилки: окрема історія

Паралельно йде спроба скасувати пільгу, за якою посилки вартістю до 150 євро не оподатковуються ПДВ. Це окрема ініціатива, і поки що вона буксує.

Наприкінці травня Рада не підтримала законопроєкт №12360, що, серед іншого, мав запровадити ПДВ на такі посилки: за сам закон проголосували лише 127 депутатів, а профільні поправки набрали 222 голоси за необхідних 226. При цьому скасування пільги — одна з вимог МВФ і ЄС, зокрема умова для першого траншу на 3,2 млрд євро у межах кредиту на 90 млрд євро.

Якою буде нова модель, якщо її все ж ухвалять? За законопроєктами, що пропонують реформу, з 1 січня 2027 року ПДВ у розмірі 20% застосовуватиметься до всієї вартості міжнародних поштових відправлень. Водночас передбачено виняток: некомерційні посилки-подарунки чи особисті речі вартістю до 45 євро від оподаткування звільняються. Обов'язок нараховувати й сплачувати податок планують покласти на маркетплейси як податкових агентів.

Для порівняння: ЄС скасував аналогічні пільги ще у 2021 році, визнавши їх джерелом фіскальних втрат і ринкових викривлень, а з 1 липня 2026 року скасовує навіть пільгу на мито для таких товарів. В Україні мито поки що залишається.

Що це означає на практиці

Якщо обидві реформи доведуть до кінця, картина буде такою: для фізосіб закордонні покупки дорожчають (хоча дрібні подарунки до 45 євро лишаться без ПДВ), а для імпортерів зростають вимоги до обліку через систему пост-аудиту.

Логіка влади зрозуміла — гармонізація з ЄС і виконання умов фінансування. Відкритим лишається питання балансу: чи отримають разом із європейськими повноваженнями митні органи і європейський рівень відповідальності за зловживання. Відповідь дасть лише фінальний текст законопроєктів та практика їх застосування.