Рік роботи Тимура Ткаченка на чолі КМВА: аналіз ефективності та викликів за матеріалами Лесі Падалки
Минув рік з моменту призначення Тимура Ткаченка на посаду начальника Київської міської військової адміністрації (КМВА). Журналістка Леся Падалка у своєму аналітичному матеріалі для LB.ua підводить підсумки цього періоду, досліджуючи ефективність роботи нового очільника столичної військової адміністрації та його вплив на управлінські процеси в місті.
Як зазначає Падалка, призначення Тимура Ткаченка, відносно невідомого широкому загалу кадрового чиновника, наприкінці 2025 року, мало стати елементом «інтриги київському сюжету». Основна ставка Офісу Президента, за її словами, робилася на глибоке знання Ткаченком внутрішніх процесів роботи КМДА, оскільки він роками будував адміністративну кар'єру в різних структурах міської влади.
Роль і вплив начальника КМВА: медіатор та контролер
З початку повномасштабного вторгнення роль начальників КМВА зосереджується не стільки на суто військових питаннях, скільки на контролі та взаємодії з місцевим самоврядуванням. Леся Падалка підкреслює, що «начальник КМВА не має власної вертикалі влади, власного інструментарію прийняття рішень і власного бюджету. Він лише медіатор і контролер».
Єдиним об'єктивним важелем впливу Ткаченка є візування майже всіх поточних рішень та розпоряджень, що готуються виконавчим органом КМДА. У медійному середовищі Ткаченка швидко прозвали «генералом свого фейсбука», на що сам чиновник реагує спокійно, вважаючи соцмережі основним інструментом своєї роботи. Журналістка зазначає, що Ткаченко використовував їх доволі вдало, підсвічуючи проблемні питання та викликаючи медійні реакції у міського голови Віталія Кличка.
Обіцянки та реальність: сезонність і медійні тренди
Аналізуючи діяльність Ткаченка, Падалка вказує на «сезонність» його обіцянок, які часто відповідали актуальним медійним трендам:
Справа «Чисте місто» та «туалетні схеми» (лютий): Ткаченко обіцяв звернутися до Мін'юсту для перевірки та скасування незаконних реєстрацій. Однак, за інформацією, отриманою через запити, звернень від нього до міністерства не надходило.
Тарифи на ЖКП (березень): Начальник КМВА обіцяв скасувати підвищення тарифів на обслуговування будинків. Проте, через особливості процедури, тарифи залишилися підвищеними.
Наземні переходи: Відкриття переходу через Хрещатик на розі з Прорізною Ткаченко позиціонував як особисту перемогу, хоча його облаштування було заплановано міською програмою заздалегідь.
Дрони-перехоплювачі (липень): Заява про закупівлю дронів на понад 200 млн грн в рамках кампанії «Чисте небо» викликала резонанс. Як з’ясувалося, кошти на ці дрони виділяв бюджет Києва, а не КМВА.
Мобільні укриття (вересень): Незважаючи на ініціативу Ткаченка, станом на кінець 2025 року районні адміністрації столиці так і не провели жодної закупівлі цих укриттів.
Об'єктивна перемога та висновки
Єдиною «найбільшою і об'єктивною перемогою» начальника КМВА, на думку Лесі Падалки, стало рішення Ради оборони Києва про відміну зупинки громадського транспорту під час повітряної тривоги. Це питання було давно на часі, і Ткаченко сприяв його вирішенню, хоча рішення виявилося частковим (наземними частинами метро рух все ще заборонений).
Матеріал Лесі Падалки констатує, що «конструкція ідеального шторму» в Києві не спрацювала так, як задумувалося. За рік роботи Тимур Ткаченко додав актуальності багатьом столичним проблемам та стимулював мера Віталія Кличка до публічних пояснень. Однак більшість його обіцянок залишилися нереалізованими. Журналістка робить висновок, що Тимур Ткаченко зустрічає річницю на своїй посаді «в статусі начальника військової адміністрації з туманними перспективами».
Повний текст аналітичного матеріалу Лесі Падалки «Програш по очках. Як начальник КМВА боровся з мером Кличком і чому не досягнув результатів» доступний за посиланням: https://lb.ua/kyiv/2026/01/01/714584_progrash_ochkah_yak_nachalnik.html
