Ростислав Карандєєв: від поруки за розшукувану шахрайку до "гастролей" ухилянтів
Серед цілого ряду припущень і причин, які могли коштувати Михайлу Федорову крісла міністра оборони, звучав і провал реформи мобілізації, а свій непрямий внесок у цей процес могли зробити дуже різні люди, і колишній виконувач обов'язків міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв - серед них, пише портал "Коментарі".
Видання вирішило розібратися у постаті колишнього тимчасового очільника Мінкульту, і виявилося, що свого часу він був пов'язаний не лише з багатьма політичними лідерами країни, а й, схоже, з професійними зловмисниками. Історія, як побачимо, вийшла дуже українська: фізик за освітою, чиновник за покликанням, поручитель за обставинами.
Ростислав Володимирович Карандєєв народився у Києві в 1972 році, здобув вищу освіту за спеціальністю "Фізика твердих тіл" і у 24 роки почав працювати у пресслужбі КМДА. Тверді тіла, як бачимо, поступилися значно м'якшим матеріям. Протягом наступних років він ставав заступником голів райдержадміністрацій Києва, депутатом Київміськради, засновував партії та громадські організації. Одна з цих ГО - "Нова Україна" - у 2010 році стала тим самим "Українським альянсом за реформи", або, простіше кажучи, "УДАРом" Віталія Кличка. Тобто людина стояла біля витоків політичного проєкту, який згодом визначив обличчя столиці.
У 2006 році Карандєєв почав працювати в Міністерстві у справах сім'ї, молоді та спорту, де досяг вершини кар'єри - посади заступника міністра. У Міністерстві культури він ставав заступником міністра вже двічі, у 2016-2020 та 2020-2023 роках, а понад рік виконував обов'язки міністра.
На посаді заступника міністра він раз у раз потрапляв у скандали. Зарплата у 500 тисяч гривень у 2020 році. Зміна керівництва у Національній музичній академії імені Чайковського. Робота нібито на користь київського забудовника Олександра Сусленського, на чиєму авто їздив чиновник. Використання службового становища, коли він підписав документ про присвоєння звання "Заслуженої артистки України" Олені Горшуновій, з якою його неодноразово бачили разом. Плюс користування незадекларованими авто і штрафи за порушення правил дорожнього руху. Підсумок закономірний: у кріслі голови відомства закріпитися не вдалося.
Зрештою у квітні 2025 року Ростислав Карандєєв став директором - мистецьким керівником Дніпровського академічного театру опери та балету. І саме на цій посаді отримав уже цілком справжню підозру від Офісу генерального прокурора.
Як повідомив 20 червня генпрокурор Руслан Кравченко, ішлося про виїзд військовозобов'язаних чоловіків під виглядом членів музичного гурту на закордонні гастролі. У результаті 8 чоловіків до України не повернулися. Причому зробити це вдалося не з першого разу: спочатку Держприкордонслужба у виїзді відмовила, і лише після листа виконувача обов'язків міністра культури та інформаційної політики "музикантів" випустили на "гастролі". Ось вона, справжня сила культури: там, де прикордонники сказали ні, офіційний бланк міністерства сказав так.
За даними Нацполіції, ідеться про 28 ухилянтів, які платили до 13 тисяч доларів за одне місце, і ще 16 осіб готувалися стати "музикантами". Тобто мова може йти про дохід у 364 тисячі доларів. Сам Карандєєв підтвердив ЗМІ, що підозру йому висунуто, але назвав її необґрунтованою.
А тепер погляньмо на декларацію - документ, у якому українські чиновники традиційно постають людьми аскетичного побуту. Живе Ростислав Карандєєв дуже скромно: у 2024 році його дохід становив 1 мільйон 387 тисяч гривень, готівкою він зберігає 201 тисячу гривень. Цікаво, що користується він автомобілем MAZDA, записаним на Ігоря Горшунова - можливо, чоловіка тієї самої оперної співачки Олени Горшунової, якій свого часу присвоювали заслужене звання. Квартира, у якій проживає екскерівник Мінкульту, записана на його дружину Олену Карандєєву і була куплена у 2020 році за 1,9 мільйона гривень, після чого від 50 тисяч доларів заощаджень подружжя залишилося лише 4000.
Дані про доходи дружини чиновник видає дозовано, ніби ділиться дефіцитом. За 2024 рік він вказав три місця роботи своєї обраниці, але про її доходи не написав жодного слова. Хоча, наприклад, у декларації за 2019 рік суми стояли - 423 тисячі гривень.
Але найцікавішою є декларація за 2016 рік, у якій ідеться про кредити подружжя. У ній державний секретар Міністерства культури Ростислав Карандєєв звітував про два кредити своєї колишньої дружини Алли Мартиненко за 2013-2014 роки, за якими було заплачено близько 100 тисяч гривень. Що характерно, у декларації за 2015 рік про ці кредити немає ані слова, хоча самі зобов'язання виникли ще у 2013-2014 роках. Пам'ять чиновника, як бачимо, працює вибірково і виключно заднім числом.
У серпні 2015 року Шевченківський районний суд Києва почав розглядати позов "БМ Банку" про стягнення тіла кредиту, відсотків і пені на суму 55 216 доларів з боржника та двох його поручителів. За даними аналітичного сервісу YouControl, 6 жовтня 2006 року банк видав кредит на 75 тисяч доларів такій собі Наталії Іллівні Корецькій, і одним із двох поручителів був зазначений Ростислав Карандєєв, який на той момент лише почав працювати в Міністерстві у справах сім'ї, молоді та спорту.
Ким саме доводилася майбутньому міністру Наталія Корецька - невідомо. Але точно не сторонньою людиною: ручатися за кредит у 75 тисяч доларів за випадкового знайомого не став би ніхто.
Хоча Шевченківський райсуд зобов'язав поручителів і боржника повернути 54 592 долари, сторона, що програла, це рішення не визнала - імовірно, тому в деклараціях Карандєєва згадки про цей борг і немає. Згодом на рішення суду подали апеляцію, а доля самого кредиту достеменно невідома. Принаймні ще у 2020 році правонаступник ліквідованого "БМ Банку" в особі фінансової компанії "Флексіс" домагався повернення кредиту і виконання судового рішення.
І ось тут починається найпікантніше. Як свідчать відкриті дані реєстрів, Наталія Іллівна Корецька виступає відповідачкою і боржницею у 14 різних справах. Найбільша з них - борг перед київським підприємцем Віктором Дашкевичем: 23 червня 2026 року Печерський районний суд Києва зобов'язав Корецьку повернути кредитору 39 мільйонів 172 тисячі 149 гривень, з яких лише 10 мільйонів 68 тисяч гривень становлять основний борг, а все інше - інфляційні втрати і 3% річних. Повернути ці гроші кредитору навряд чи вдасться. І це лише одна з 10 інших аналогічних справ.
Як повідомляє сайт Міністерства внутрішніх справ, з 24 червня 2015 року Наталія Іллівна Корецька, яка народилася 30 грудня 1968 року, перебуває в розшуку по лінії Печерського управління Національної поліції у Києві. Її підозрюють у скоєнні злочину за частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу - "Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах", за що передбачено від 3 до 8 років позбавлення волі. Інакше кажучи, на думку українських правоохоронців, Наталія Корецька є професійною шахрайкою, яку намагаються притягнути до відповідальності вже 11 років.
І вельми дивним виглядає той факт, що у жовтні 2006 року директор департаменту фізичної культури Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту Ростислав Карандєєв виступив одним із двох поручителів за кредитом "БМ Банку" на 75 тисяч доларів. Чому чиновник погодився поручитися, та ще й на таку чималу суму, якої, судячи з декларацій, у нього не було навіть на посаді міністра культури та інформаційної політики, залишається загадкою. Втім, загадка ця має і практичний бік: поручитель - це людина, яка публічно ставить свою репутацію і свої гроші за чужі зобов'язання. Питання лише в тому, що саме він отримує натомість.
Загалом же дедалі частіше стали виявлятися скандали за участю осіб, які нещодавно були на перших ролях в Україні, а нині забуті або емігрували за кордон від звинувачень правоохоронців. Так сталося, наприклад, з колишнім куратором "Великої забудови" Юрієм Голіком.
Історія Карандєєва складається у просту схему з двох кінців. На одному - молодий чиновник, готовий поручитися своїм ім'ям за особу, яку через кілька років оголосять у розшук за шахрайство в особливо великих розмірах. На іншому - зрілий керівник, чий підпис на міністерському листі відчиняє державний кордон там, де прикордонники його вже зачинили. Між цими двома точками - двадцять років бездоганної апаратної кар'єри у сфері культури. І якщо шукати відповідь на питання, чому в цій країні буксує мобілізація, то починати варто не з ТЦК. Починати варто з тих, хто підписує листи.
