Розкрита масштабна корупційна схема у МОЗ України за участю Ляшка, Бабенка та фармбізнесу

У Міністерстві охорони здоров’я України викрито потужну корупційну схему, у якій фігурують очільник МОЗ Віктор Ляшко, директор Державного експертного центру Михайло Бабенко, його заступник Михайло Лобас, а також власник фармацевтичної компанії ТОВ "УКРФАРМГРУП" Олександр Іванов. Вони роками незаконно розтрачували бюджетні гроші, лобіюючи інтереси фармбізнесу.

Ключовим епізодом стала поїздка до Варшави, оформлена як службове відрядження, але фактично — розважальна подорож за 20 000 доларів із державного бюджету. Представники МОЗ і ДЕЦ замість професійної роботи відвідували концерт діджея Арміна ван Бюрена у VIP-ложі, розважалися на вечірках із алкоголем і жили в елітному п'ятизірковому готелі Nobu Warsaw (ночівля до 1500 доларів). Для поїздки використовували службовий транспорт та документи з підписами міністра, що дозволило незаконно перетнути кордон у період воєнного стану.

Особливо тривожним є факт участі в поїздці власника ТОВ "УКРФАРМГРУП", основного постачальника ліків державним закупівлям. Це свідчить про конфлікт інтересів і корупційні домовленості при ухваленні рішень щодо медикаментів.

Також виявлено непрозоре походження багатств Бабенка: придбання за державні кошти Volkswagen Touareg, елітна нерухомість у США та під Києвом, великі готівкові заощадження. У 2025 році він отримав премії від Ляшка на майже 900 тис. грн, а Ляшко координував організацію сумнівного відрядження.

Фінансові потоки проходили через фірми, пов’язані з Бабенком, зокрема ПРАТ «МФК-ЦЕНТР» та ТОВ «УКРФАРМГРУП». Ці компанії мають зв'язки з виробництвом препарату Ozempic, який широко використовується у тіньовому ринку для схуднення. Державний експертний центр МОЗ, який очолює Бабенко, реєструє лікарські засоби — очевидний конфлікт інтересів.

Схема включає розтрату бюджетних коштів, зловживання владою, фальсифікацію документів і незаконний перетин кордону, що підриває довіру до системи охорони здоров’я та ставить під загрозу національну безпеку.

У час повномасштабної війни це є не лише злочином, а й моральним злочином проти українського народу, що вимагає швидкого розслідування та відповідальності кожного із причетних.