Русня боїться протиповітряних ракет С-300...
Русня боїться протиповітряних ракет С-300...
Сівий мерин лавров заявив, що москва не допустить передачі Україні від інших країн ракет протиповітряної оборони С-300.
«Передача радянських С-300 з інших країн в Україну неможлива і буде незаконною, Москва цього не допустить. Ми дуже чітко дали зрозуміти, що будь-які вантажі, які заїжджатимуть на територію України, які ми вважатимемо, що перевозять зброю, стануть законною ціллю. Це зрозуміло»
Типовий приклад, коли рашисти верещать від страху. Без літаків їхні горе-вояки взагалі ні на що не здатні, а нищити і далі українські міста стане неможливо. А С-300 – зброя хоч і стара, але й досі ефективна.
Довідково:
Що за система С-300ПС
С-300 - це сімейство всепогодних радянських зенітно-ракетних систем середнього радіусу дії. Вона була створена в 1980-ті роки для захисту найважливіших адміністративних, промислових і військових об'єктів від засобів повітряного нападу, в тому числі – від ударів крилатими і балістичними оперативно-тактичними ракетами.
Конкретно на території УРСР з 1985 року були дислоковані самохідні зенітно-ракетні комплекси С-300ПС – найсучасніші системи у радянській протиповітряній парасольці.
С-300ПС (ПС – подвижна самохідна) – це самохідна модифікація зенітно-ракетних систем С-300, призначена для оборони великих промислових і адміністративних об'єктів, військових баз і пунктів управління від ударів засобів повітряно-космічного нападу супротивника. Почала надходити на озброєння у 1982 році.
Зенітно-ракетна система С-300ПС включає командний пункт і до шести зенітних ракетних комплексів. Кожен дивізіон може самостійно вести усі бойові операції у відриві від будь-яких зовнішніх засобів.
Система С-300ПС має повну автоматизацію бойової роботи. Всі завдання (виявлення, супроводу, цілерозподілу, цілевказання, відпрацювання, захоплення цілі, її супроводу, захоплення, супроводу і наведення ракет, оцінки результатів стрільби) система здатна автоматично вирішувати з допомогою цифрових обчислювальних засобів. Оператор контролює процес і запускає ракети. У складній обстановці можливе ручне втручання в хід бойової роботи.
Також комплекс має рекордно короткий і найкращий у своєму класі час розгортання – 5 хвилин. Також має перевагу у мобільності і можливості вийти з-під удару ворога і швидко приготуватись до бою на новій позиції.
Склад С-300ПС
До складу командного пункту входить радіолокатор виявлення на автомобільному шасі з напівпричепом та пункт бойового управління на автомобільному шасі.
До складу зенітного ракетного комплексу входить радіолокатор підсвічування і наведення та до чотирьох пускових комплексів (з основної і двох додаткових установок). На кожній пусковій установці розміщено чотири ракети. Повний боєкомплект комплексу складає 48 ракет.
Можливості щодо виявлення і знищення маловисотних цілей збільшує низьковисотний виявник. Антенний пост встановлюється на уніфіковану вежу, де можна також розмістити антенний пост для зменшення кутів закриття на конкретній позиції.
Ударна сила С-300ПС
Один зенітний ракетний комплекс може вражати балістичні і аеродинамічні цілі, супроводжувати кожним комплексом до 6 цілей і наводити на них до 12 ракет. Сучасні модифікації одним комплектом можуть уражати до 36 аеродинамічних або балістичних цілей, наводячи на них до 72 ракет. Мінімальний інтервал між запусками становить 3 секунди.
За наявності пункту бойового управління і радіолокатора виявлення дивізіон С-300ПС може супроводжувати до сотні цілей на відстані 30-40 км.
Осколкова бойова частина має масу від 133 кг до 180 кг, в залежності від ракет. Ракети мають безконтактний радіолокаційний підривник. Бойова частина начинена готовими елементами-кубиками. Стартова вага ракети складає від 1450 до 1800 кг.
Принцип дії С-300ПС
Пуск ракети виробляється піротехнічним катапультним пристроєм безпосередньо з транспортно-пускового контейнера, кришка контейнера при цьому вибивається надлишковим тиском.
Після відстрілу кришки контейнера ракета підкидається вертикально на висоту 20 метрів, а вже в повітрі запускається стартовий двигун і проводиться нахил у бік мети.
Така схема пуску дозволяє розміщувати пускову установку на будь-якому п'ятачку, між будинками, у вузьких ущелинах і улоговинах, високорослих і густих лісах, захищених від засобів ураження та виявлення супротивника.
Також вертикальний старт ракет забезпечує обстріл цілей, що летять з будь-якого напряму без розвороту пускової установки у напрямку стрільби.
Хоча зенітно-ракетну систему С-300ПС розробили 40 років тому, вона все ж ще може ще послужити. Принаймні, доки Україна не обзаведеться більш сучасними засобами ППО, типу NASAMS, SAMP-T чи Patriot.
Тим більше, що завдяки системі "Віраж", яка стоїть на озброєнні з 2012 року і у 2016 зазнала серйозної модернізації, українські радари переглядають територію Росії на 200 км далі кордону, бачать, що там відбувається, і готові у будь-який момент дати сигнал ракетним комплексам.
Власне, більшість військових експертів сходиться у думці, що саме наявність в України потужної системи ППО стримала Путіна від використання своєї авіації та крилатих ракет у 2014 році.
