Санкції на замовлення: як нардепка Анна Скороход торгувала рішеннями РНБО за $250 тисяч

Народна депутатка Анна Скороход разом із помічником та представником благодійного фонду перетворили механізм національної безпеки на бізнес-послугу. За чверть мільйона доларів вони обіцяли забезпечити санкції РНБО проти приватної транспортної компанії — щоб хтось інший міг прибрати конкурента з ринку. Отримали половину грошей, санкції не ввели, а тепер спокійно гуляють на свободі після внесення застав.

Історія виглядає як сценарій до серіалу про корупцію, який навіть найнахабніші сценаристи забракували б через надмірну відвертість. Народна обраниця, яка має представляти інтереси громадян, перетворює інструменти державної безпеки на товар із прайс-листом. Рада національної безпеки і оборони, яка має захищати країну від реальних загроз, раптом стає зброєю в конкурентних війнах приватного бізнесу. А благодійний фонд із пафосною назвою Osprey Global Solutions Ukraine та гучними обіцянками допомагати відновленню країни виявляється прикриттям для посередників у корупційних схемах.

За версією НАБУ та САП, не пізніше 18 липня 2025 року Скороход залучила до справи свого помічника Сергія Капацина та Андрія Ставенка — заступника керівника того самого благодійного фонду. Втрьох вони підбурювали чоловіка на прізвище Іщук до передачі хабаря секретареві та члену РНБО. Хто саме стоїть за цим замовленням і чому комусь так заважала "Транспортна компанія Бласко" — слідство поки що не розголошує.

Механізм був відпрацьований до дрібниць. 18 липня Скороход призначила зустріч у кафе та озвучила ціну питання — $250 тисяч за введення санкцій. Капацин деталізував умови: після передачі грошей замовник має отримати розписку про позику як гарантію виконання домовленостей. Фактично корупційну угоду оформили як цивільно-правову операцію з розписками та гарантіями — ніби йшлося про звичайний комерційний контракт, а не про торгівлю державними рішеннями.

Далі пішла робоча переписка. Скороход у месенджері вимагала передати спочатку $60 тисяч, потім делегувала спілкування Ставенку. Той оперативно зв'язався з Іщуком через Signal і почав узгоджувати деталі. Спочатку говорили про $50 тисяч аванс, потім про повну суму, потім торгувалися про "хоча би $30 тисяч". 4 вересня відбулася зустріч, на якій фігуранти, за даними слідства, прямо заявили: якщо не віддасте всю суму — нічого робити не будемо. Іщук відмовився платити повністю. Зустріч завершилася.

Власник "Транспортної компанії Бласко" Олександр Шамбальов дізнався про те, що його бізнес хтось намагався знищити через санкції, із медіа. Він не знає ні фігурантів справи, ні свідка Іщука, ні того, кому міг завадити його бізнес. Шамбальов розповідає, що платить величезні податки, постійно допомагає військовим від початку повномасштабного вторгнення, а в цей час хтось за його спиною домовлявся про санкції проти його компанії за гроші.

Коли НАБУ затримало фігурантів, Скороход влаштувала публічний перформанс у Вищому антикорупційному суді. Вона заявила, що її "обісрали на всю країну", наполягала на відкритому розгляді, щоб "всі люди бачили", як проходить засідання. Питала: "Де гроші? У мене їх не вилучили. Де санкції? Санкцій нема. Посадової особи нема". Фактично нардепка підтвердила логіку своєї позиції: якщо гроші не знайшли, а санкції не ввели, то і злочину немає. Дрібниця, що $125 тисяч хтось усе-таки передав і навіть отримав розписку про позику.

Зрештою суд призначив Скороход заставу у три мільйони гривень. За неї внесли всю суму через кілька днів. Капацину призначили півтора мільйона застави, Ставенку — чотири з половиною. Обидва також внесли гроші і вийшли на свободу. Капацин чесно зізнався, що за нього заплатили друзі, і тепер він має борг.

Це не просто історія про конкретних людей, які вирішили заробити на державних механізмах. Це історія про те, як санкції РНБО — інструмент, який має захищати національну безпеку — перетворюється на послугу з прайсом. Про те, як благодійні фонди стають прикриттям для посередників. Про те, як народні депутати торгують доступом до влади як звичайним товаром. І про те, як усі ці люди після викриття спокійно виходять із судів, просто внісши застави, які для них виявляються цілком підйомними сумами.

А десь там за кадром залишається власник транспортної компанії, який дізнався випадково, що хтось намагався знищити його бізнес через державні санкції. І питання, скільки таких справ не дійшло до НАБУ, скільки разів схема спрацювала успішно, і скільки компаній зникло з ринку завдяки "правильним" зв'язкам у правильних кабінетах.