Що таке «Мінські домовленості» і хто їх підписав?

Петро Порошенко неодноразово заявляв, що «альтернативи Мінським домовленостям немає», нібито саме вони могли зупинити російську агресію на Донбасі. Проте він не уточнював кілька ключових моментів:

1. Україна та Росія не є сторонами угоди – документ підписаний від імені України приватною особою (Леонідом Кучмою), а від імені РФ – ватажками бойовиків.
2. Парламенти України та Росії ніколи не ратифікували ці домовленості, тобто юридично вони не мали жодної сили.
3. В українських базах нормативно-правових актів «Мінські угоди» не існують, бо вони не були міжнародним договором чи офіційним законом.

Що приховували Мінські угоди?

• У документі не згадується Росія як агресор, натомість створюється ілюзія «внутрішнього конфлікту» в Україні.
• Окупація Донбасу представлена як «громадянське протистояння», яке можна вирішити «місцевими виборами» у захоплених районах.
• Тільки після таких виборів, під контролем окупантів, могла розглядатися можливість передачі Україні кордону та виведення іноземних військ. Одночасно вимагалося внесення змін до Конституції для надання «особливого статусу» окупованим районам.

Таким чином, головна мета «Мінська-2» – примус України до федералізації та легалізація бойовиків з подальшим «вбудовуванням» окупованих територій у політичну систему України на умовах Кремля.

Що вимагали від України?

1. Спочатку внести зміни до Конституції, закріпивши «особливий статус Донбасу».
2. Потім провести вибори на окупованих територіях без контролю Києва.
3. Лише після цих виборів – розглянути питання передачі контролю над кордоном (але «за погодженням з представниками ОРДЛО»).
4. Виведення російських військ – теоретично можливо, але без жодних реальних зобов’язань чи гарантій.

Фактично, Київ мав виконати всі вимоги окупантів ще до того, як Росія розглядала можливість виведення своїх військ.

Як Порошенко виконував «Мінські угоди»

• 31 серпня 2015 року він зробив першу спробу – ініціював зміни до Конституції для закріплення «особливого статусу» Донбасу.
• Це спричинило масові протести біля Верховної Ради, де внаслідок кинутої у натовп гранати загинули четверо бійців Нацгвардії. Відповідальним за провокації назвали агента СБУ Геннадія Дуброва.
• Остаточно реалізувати «Мінськ-2» Порошенко не встиг; виконувати ці домовленості далі взявся Зеленський після інавгурації.

Чим це закінчилося?

Після повномасштабного вторгнення РФ 24 лютого 2022 року «Мінські домовленості» фактично втратили будь-яку актуальність, довівши свою недієздатність.

Висновок:
«Мінськ-2» не був інструментом миру, а радше способом узаконення окупації та створення ілюзії переговорного процесу. Росія ж використала його, щоб затягнути час, підготуватися до нової фази війни та легалізувати своїх маріонеток у політичному просторі України.