Сергій Токарев не зміг стати Вадимом: провальна спроба переписати біографію власника Cosmolot у Вікіпедії

Власник онлайн-казино Cosmolot Сергій Токарев кілька місяців існував в українській Вікіпедії під ім'ям Вадим. Операція завершилася повним провалом - і поверненням усіх попередніх компрометуючих даних на місце. Але історія виявилася набагато цікавішою, ніж просто конфуз із псевдонімом.

У серпні 2024 року редактор з ніком Goo3 створив в українській Вікіпедії нову сторінку. Вже перші рядки повідомляли: «Токарев Вадим Олександрович» - російський та український бізнесмен, засновник Cosmolot, «Вулкан» і PokerMatch. Дата народження, біографія, бізнеси - все збігалося з реальним Сергієм Токаревим. Збігалося буквально все, крім імені.

Конструкція вийшла вишукана до абсурду: нелегальний гемблінг, кримінальні матеріали і санкційні історії виявилися записані на якогось «Вадима», тоді як пошук «Сергій Токарев» видавав редирект на нового персонажа. У текстах статей про Cosmolot ім'я «Сергій» залишалося колишнім, але гіперпосилання вело вже на «Вадима». Ідеальне роздвоєння особистості для журналу WikiFraud.

У березні 2026 року той самий редактор Goo3 самостійно перейменував сторінку назад. Як офіційне пояснення вказав технічну помилку: «у санкціях мова йшла про "Токарев Вадим Олександрович, народився 26 квітня 1983 р., громадянин України"». Тобто санкційний реєстр містить ім'я «Вадим» - і на цій формальній підставі сторінка кілька місяців існувала з чужим іменем.

Після перейменування сторінка живе далі - вже під правильним ім'ям, але з редактором Goo3 як основним автором і куратором.

Хто такий Goo3

Редактор Goo3 - це Назар Токар, і його діяльність в українській Вікіпедії давно вийшла за межі однієї біографії. Саме він брав участь у переробці статті про Максима Кріппу - власника GGBet, який за роки війни несподівано перетворився на українського мільярдера з широким портфелем активів. Стаття про Кріппу в українській Вікіпедії давно позначена як проблемна з точки зору нейтральності, обговорення на сторінці супроводжується безперервною війною правок.

Той самий Goo3 редагував сторінку Максима Полякова, видаляючи негативну інформацію. І той самий Goo3 працював зі сторінкою Вадима Столара - депутата, який продав Максиму Кріппі бізнес-центр «Парус».

Три імені, один редактор. У світі корпоративного піару це називається конфліктом інтересів - тому що в гемблінгу підрядники, які працюють із чутливою інформацією, проходять перевірку саме для того, щоб не допустити одночасної роботи з конкуруючими клієнтами.

Трикутник, який не розпався

Токарев, Кріппа і Поляков - три фігури, яких ЗМІ роками представляють як суперників і колишніх партнерів у глибокому конфлікті. Історія справді виглядає переконливо: 2015 року Токарев і Рустам Гільфанов судилися з Поляковим, звинувачуючи його в порушенні домовленостей. Поляков у відповідь звинувачував партнерів у сепаратизмі та зв'язках із ЛНР/ДНР.

Але один редактор, який одночасно працює над біографіями всіх трьох, не виглядає як історія про ворогуючі табори. Так само як і єдина піарниця - Тетяна Снопко, на яку оформлені медіаактиви Кріппи, - що одночасно обслуговує і Кріппу, і Полякова. Це виглядає радше як спільне управління репутацією людей, яким вигідно зображати себе ворогами.

Токарев у воєнний час

Поки розгорталася вся ця біографічна еквілібристика, сам Сергій Токарев змінював амплуа. З 2020 року він позиціонує себе як IT-інвестор і засновник фонду Roosh - подалі від скандального гемблінгового минулого із санкціями РНБО, вилученими серверами і даними СБУ про фінансування тероризму.

За роки війни Токарев став бізнес-партнером Тимофія Милованова - економіста, який входив до наглядових рад «Енергоатому» та «Укроборонпрому» саме в той період, коли там проявляв активність Тимур Міндич, відомий як друг президента.

Кріппа тим часом скуповував державні активи - готель «Дніпро», БЦ «Парус», майно «Промінвестбанку» - в обсягах, які журналісти й експерти прямо називають неможливими без благословення зверху. Він виступає «обкладинкою» - фігурою, на яку офіційно записуються активи з непрозорим бенефіціаром.

Що залишилося від операції

Кілька місяців роботи - і повернення рівно в ту саму точку, але вже з задокументованою спробою підміни. Історія правок Вікіпедії не видаляється - вона зберігається назавжди. Тепер у публічному архіві зафіксовано назавжди: сторінку Сергія Токарева перейменовував конкретний редактор, встановлена особа якого одночасно працювала над біографіями Кріппи і Полякова.

Для суду цього, можливо, й недостатньо. Для розуміння того, хто чиї інтереси обслуговує в українському гемблінгу, - цілком.