Схема на юридичних послугах: прокуратура перевіряє, як Полтава заплатила 1,4 млн за роботу, якої не було
У Полтаві правоохоронці досліджують спосіб, яким з бюджету могли вивести кошти під прикриттям «юридичного супроводу» у справах комунального підприємства «ПМШЕД». Розслідування ведеться за ч. 4 ст. 191 ККУ — розтрата або привласнення бюджетних коштів у великих розмірах.
У 2023 році команда Катерини Ямщикової уклала низку угод на юридичні послуги з компанією «Аюрлекс» із Камянського. Формальна мета — повернення майна «ПМШЕД». За два роки фірма отримала близько 1,4 млн грн. Вартість години роботи адвоката — 2,65 тис. грн. Компанія не має стосунку до Полтави. Більшість її звязків веде до Камянського — міста, звідки у міську владу приїхала більшість кадрів, підібраних депутатом Юрієм Бражником, неофіційним куратором ЖКГ.
Юристи дійсно мали окремі перемоги у спорах. 29 жовтня 2024 року Верховний Суд закрив касацію ТОВ «ДБК Квант», яке вимагало понад 5,4 млн грн нібито неоплачених робіт у межах 129-мільйонного контракту 2022 року. Суд також визнав незаконними договори оренди техніки та баз «ПМШЕД», укладені з харківськими підрядниками. Застереження: майно має повернутися не місту, а ліквідатору підприємства. Бази, техніка та інфраструктура підуть на продаж для погашення боргів — серед яких знову ті самі харківські компанії.
Міськрада просуває санацію «ПМШЕД». Для цього треба сплатити кредиторам щонайменше 15 млн грн і вкласти додаткові кошти в підприємство. Полтава досі не використовує бази на вул. Дорошенка, 2а та Полтавського Полку, 17, бо тривають суди. «ДБК Квант» не повернув 44 млн грн за технічну сіль, яку не поставив.
На цьому тлі прокуратура побачила більш приземлений фінансовий сюжет. Договір з «Аюрлекс» підписали 15 листопада 2024 року. Проте Верховний Суд завершив розгляд справ раніше — 29 жовтня та 13 листопада. Попри це, вже 26 листопада міськрада підписала акт виконаних робіт, у якому зазначено, що юристи представляли інтереси міста у Верховному Суді. Юридично — робота, яку «представляли», завершилася раніше, ніж зявився договір на її оплату.
Слідство розглядає це як потенційне фіктивне надання послуг: оплата за представництво, яке фактично не відбувалося. Ситуацію погіршує другий аспект. «Аюрлекс» отримував кошти не лише за спори щодо «ПМШЕД». Юристам платили за допомогу у справі проти Тетяни Дядченко. Вона фігурантка кримінального провадження щодо переплати у 2,7 млн грн під час закупівлі навісного обладнання для тракторів. За версією слідства, Дядченко як головна спеціалістка юридичного відділу підписувала документи з корупційною маржею 30%.
Отже, бюджет оплачував не лише юридичні послуги у майнових спорах, а і захист посадовиці, яку підозрюють у розкраданні того самого бюджету. Механіка проста: спочатку кошти «пливуть» на обладнання чи акти виконаних робіт, потім місто оплачує адвокатів, які мають захищати людей, що ці кошти виводили. Це не судова реформа — це бюджетна пральня.
