"Слуга народу" Олександр Маріковський заробляє мільйони на телемарафоні та моніторингу критики: компанія нардепа стабільно перемагає в тендерах із завищеними цінами

Державні установи України продовжують щедро фінансувати послуги з моніторингу телемарафону та ЗМІ. Головним бенефіціаром цієї тенденції виступає народний депутат від партії «Слуга народу» Олександр Маріковський. Його компанія «Медіатека» заробляє мільйони на держзакупівлях, надаючи послуги з «аналізу інформаційного простору» — фактично, відстеження згадок у пресі та соцмережах.

Як з’ясували журналісти, ТОВ «Медіатека», бенефіціаром якого є Маріковський, у 2024 році отримало 10,1 млн грн доходу, з яких 9,1 млн — за рахунок бюджету. У 2025 році обсяги зросли ще більше: лише від державного підприємства «Центр захисту інформаційного простору України» компанія нардепа отримала замовлень на 12,2 млн грн.

Для порівняння: п’ять років тому те ж підприємство платило за аналогічні послуги в межах 720 тис. грн. При цьому, за словами комунікаційників кількох держорганів, які погодились поспілкуватись анонімно, сьогодні вони користуються міжнародним сервісом «LookMe», що значно дешевший і повністю покриває їхні потреби. Поглиблену аналітику майже ніхто не замовляє, адже вона просто не потрібна. Раніше подібні послуги фінансувались за рахунок USAID.

Попри це, компанії, пов’язані з Маріковським, стабільно перемагають у тендерах. І майже завжди пропонують найдорожчі послуги.

Фіктивна конкуренція — реальні мільйони

Згідно з даними YouControl, компанія «Медіатека» практично не працює з приватними замовниками — її діяльність тримається виключно на держзамовленнях. Попри очевидний конфлікт інтересів, сам нардеп не декларує його і продовжує голосувати за законопроєкти, які стосуються інформаційної політики.

Як зазначають розслідувачі, йдеться про класичну для українського політикуму схему «сам собі замовник»: депутат просуває бюджетне фінансування «потрібних» послуг, які потім надає його ж структура.

Репутація — за держрахунок

Що саме моніторять компанії Маріковського — достеменно невідомо. У тендерній документації — розмиті формулювання: «аналіз інформаційного середовища», «виявлення негативних наративів», «оцінка іміджу органу влади». Тим часом, репутація самого нардепа дедалі частіше стає об’єктом журналістських запитань.

Якщо раніше депутати заробляли на землі, будівництві чи оборонних контрактах, то нині в моді — "торгівля репутацією". Особливо в межах телемарафонів та ручного контролю за критикою. І, судячи з розмірів контрактів, це не менш прибутковий бізнес.