Спадщина «Терра Банку» у дії: як через «Кристалбанк» мільйони гривень виводили у Швейцарію через крипту
Фінансовий ринок України знову опинився в епіцентрі скандалу навколо транскордонних схем виведення капіталу. У центрі уваги — невеликий за розмірами «Кристалбанк», який пов'язують із колишніми високопосадовцями, родиною Копылових та низкою резонансних фінансових операцій за участю швейцарських структур і криптовалюти.
Бенефіціари та коріння «Кристалбанку»
Банк (ЄДРПОУ 39544699) було створено у грудні 2014 року на руїнах скандального «Терра Банку».
Структура власності: Сьогодні 50% акцій фінустанови належить Марині Ленінг — дружині колишнього заступника міністра фінансів та ексв. о. міністра економіки Вадима Копылова (який очолює наглядову раду). Інша половина порівну поділена між Оксаною Гребинською (25%) та Леонідом Гребинським (майже 25%), причому останній обіймає посаду голови правління банку.
Тінь минулого: Марина Ленінг раніше очолювала набсовет «Терра Банку». В історії останнього також засвітився майбутній голова НБУ Кирило Шевченко, якому належала частка в структурах, що контролювали банк (пізніше Шевченко отримав підозру від НАБУ у виведенні 206 млн грн з «Укргазбанку» і виїхав за кордон).
Анатомія схеми: від гривні до швейцарських франків і крипти
За даними розслідувань, «Кристалбанк» засвітився у фінансових операціях групи Дмитра Ривкіна та Антона Скоробогатова. Механізм виведення коштів був побудований на класичній ланцюжковій схемі:
Гривня від українських структур надходила на рахунки компаній-імпортерів.
Кошти конвертувалися у валюту та перераховувалися на користь швейцарської компанії Done Switzerland AG (колишня Allotag und Gerätetechnik, де Ривків мав право підпису та входив до керівництва).
Криптовалютний конвертер: Особливістю схеми стало введення цифрових активів у капітал швейцарського юрлица. У його структуру внесли три пакети криптовалюти на загальну суму 1 520 303 USDT (504,3 тис., 504,4 тис. та 511,5 тис. USDT). Під цю крипту були випущені акції, а статутний капітал компанії зріс із 520 тис. до 1,75 млн швейцарських франків. У такий спосіб цифрові активи легалізувалися у вигляді частки в європейській компанії.
Ключовою фінансовою прокладкою у цій конструкції виступала компанія Supply Chain Finance (SCF), яка у 2025 році випустила облігації на 180 млн грн, а у 2026-му на 70% належала Ривкіну (решта — у фонді «КАСЛ», колишньому «Данн Груп»). Поруч фігурують й інші компанії: польська Kooperant Europejski та українські «Глобинекс», «Мотороз Партс Україна», «Комодити», «Хемптонс Трейд» і «ТБС».
Фінансовий стан банку та реакція регулятора
Сам «Кристалбанк» є компактною фінустановою: на початку 2026 року його чисті активи становили близько 2,9 млрд грн. При цьому за 2025 рік банк зафіксував 43 млн грн збитків, а показник співвідношення операційних витрат до доходів (CIR) досяг критичних 109%.
Національний банк України вже застосовував до банку заходи впливу за порушення у сфері фінансового моніторингу та протидії легалізації доходів. Проте поєднання слабкого фінмоніторингу, сумнівних імпортних контрактів, зв'язків із фінансовими групами та конвертації мільйонів USDT у швейцарські акції через один невеликий банк демонструє, як старі еліти продовжують знаходити лазівки для міграції капіталу за кордон.
