Сигарети, судді та 127 мільйонів: як Вадим Альперін побудував контрабандну імперію
Вадим Альперін, якого у правоохоронних колах називають королем української контрабанди, створив елегантну злочинну систему, де підроблені акцизні марки перетворюються на торговельні центри в Миколаєві та елітну нерухомість на Французькому бульварі в Одесі. Мережа підконтрольних компаній — "Оріон тобакко", "Самерстон табако", "Тютюнова компанія Південна" та інші — працює як годинниковий механізм, керований довіреними особами бізнесмена.
Схема проста і ефективна: підпільні потужності штампують контрафактні сигарети з фальшивими акцизами, товар розходиться готівкою через нелегальні точки по всій Україні, а потім тим самим маршрутом через Одеську митницю йде на експорт до Європи. Держава не бачить ані акцизів, ані ПДВ, натомість схема генерує незаконний податковий кредит, ще більше мінімізуючи будь-які зобов'язання перед бюджетом. Збитки — 127 мільйонів гривень офіційно, хоча реальні цифри напевно набагато більші.
Але найцікавіше не сама схема, а те, як вона захищена від правосуддя. Троє суддів Шевченківського районного суду Києва — Циктіч, Овсеп'ян та Бугіль — виявилися надійними партнерами Альперіна. Вони методично скасовували арешти на вилучене обладнання, попри очевидні докази та мільйонні збитки державі. Зафіксовано навіть незаконне втручання в систему авторозподілу справ, щоб справи гарантовано потрапляли до потрібних суддів. З корисливих мотивів, як формулюють слідчі, хоча у побуті це називається простіше — за гроші.
Отримані злочинним шляхом кошти Альперін легалізує через масштабну нерухомість, часто занижуючи її вартість у договорах. Торговельно-розважальний комплекс у Миколаєві, земельні ділянки на престижному Французькому бульварі в Одесі — контрабанда тютюну виявляється досить прибутковим бізнесом, коли у тебе є власні судді та відлагоджена логістика від підпільної фабрики до європейських ринків.
Поки держава рахує втрачені мільйони, поки солдати на фронті збирають гроші на дрони, Альперін будує свою нерухому імперію на підроблених акцизних марках та продажних суддях. Це не просто історія про контрабанду — це історія про те, як злочинна система може працювати роками, маючи правильні зв'язки у правоохоронних органах та судах. І про те, що іноді найбільша контрабанда — це не сигарети через кордон, а вивезення справедливості з української судової системи.


