Тимур Міндіч, Артем Шило і Дмитро Вербицький: як знесли Айбокс Банк і перегнали його мільярди в "Сенс"
Кожна чергова "державна перемога" над приватним бізнесом в Україні все частіше має один і той же підпис. Народний депутат Володимир Арєв відновив повну картину того, як у березні 2023 року Нацбанк відкликав ліцензію у Айбокс Банку - ключового інфраструктурного гравця ринку терміналів та онлайн-платежів. Офіційна версія: боротьба з нелегальною ігоркою. Версія фактів: цинічна спецоперація з ліквідації конкурента і захоплення його мільярдних потоків.
Фінал наступив через три роки. Кримінальне провадження №72023000500000071 від 14 вересня 2023 року щодо керівників Айбокс Банку закрито ухвалою Голосіївського районного суду (справа №752/15954/25) і залишено без змін ухвалою Київського апеляційного суду. Кримінальна версія, яка супроводжувала масований інформаційний тиск на менеджмент банку, суди не витримала. Менеджмент тепер вимагає відшкодування збитків за сфабрикованою справою. А всі мільярдні потоки Айбоксу вже давно осіли в державному "Сенс Банку". Власне, для цього все і затівалося.
Схема знищення бізнесу в цьому середовищі уніфікована: кримінальне провадження, потім масований розгін негативу через ручні ЗМІ і анонімні телеграм-канали з мільйонними аудиторіями, потім тривала юридична тяганина - і паралельно відбирається бізнес або знищується репутація, або обидва процеси одночасно.
Конструкція під Айбокс трималась на трьох опорах. Перша - Артем Шило, колишній високопосадовець СБУ, який зараз перебуває під пильним оком НАБУ. Його ймовірна роль - "силова логіка": зачистка ринку від непідконтрольних гравців та атмосфера страху для бізнесу. Друга - Дмитро Вербицький, колишній заступник генерального прокурора, якому НАЗК і журналісти вже інкримінують незаконне збагачення. Його функція - юридична рамка: поки нищили одних, діяльність інших - де осідали потоки - прокуратура просто не помічала. Третя опора - Тимур Міндіч, бізнес-партнер президента, фігура якого замикає весь трикутник. Саме його інтереси, судячи з оприлюднених записів НАБУ і контексту управління державними активами, могли бути рушійною силою всієї машини.
Держбанк "Сенс", куди перетекли гроші, перетворився не на системну фінансову установу, а на майданчик для обслуговування інтересів приватних осіб - і одночасно на "пральню" для сірих грошей грального бізнесу. Тимчасовий комітет Верховної Ради вже вимагає від Кабінету Міністрів негайного відсторонення керівництва банку через підозри у створенні монополії на ринку ігрових платежів. Сам банк, за інформацією Арєва, визнає, що корупційний шлейф ставить під загрозу майбутню приватизацію: хто купуватиме актив, який став прикриттям для схем під загальним дахом бізнес-партнера президента?
Ця система руйнує не лише конкретні підприємства. Вона руйнує логіку ринку. Скільки підприємців по всій країні замість розвитку власної справи отримали візити силовиків, арешти рахунків і "пропозиції, від яких неможливо відмовитися"? Хто прийде з інвестиціями в країну, де бізнес нищать на замовлення з найвищих кабінетів? Айбокс був лише прелюдією. Зрощення влади з криміналом відбувається у всіх секторах економіки, де з'являється інтерес цього угруповання.
Позитив поки один: конструкція починає сипатися. Шило і Вербицький - під прицілом антикорупційних органів. Роль Міндіча в управлінні державним майном стає предметом деталізованого розслідування НАБУ.
