У Китаї луснула бульбашка штучного інтелекту: індекс STAR 50 обвалився на 40%

Поки світові технологічні ринки лише балансують на краю, у Китаї обвал уже відбувся: за неповні 4 місяці індекс STAR 50, у якому зібрані провідні китайські розробники штучного інтелекту та виробники напівпровідників, упав на 40%, а ринкова капіталізація скоротилася приблизно на $480 млрд, пише Reuters.

Щоб зрозуміти масштаб, варто пам'ятати, що таке STAR 50. Це 50 найбільших компаній шанхайського ринку технологічних інновацій, який Пекін свого часу створював як власну відповідь американському Nasdaq. Тобто йдеться не про якийсь периферійний сегмент, а про вітрину китайської технологічної мрії. І саме ця вітрина за одне літо й осінь втратила дві п'ятих вартості.

Обвал поставив крапку на дворічному зростанні китайського фондового ринку, яке почалося після обіцянок влади стимулювати економіку. Індекс найбільших китайських компаній CSI 300 втратив близько 20% від червневого максимуму, а це вже класичний поріг "ведмежого" ринку. Для порівняння: американський Nasdaq знизився лише на 6% від рекорду, встановленого 3 тижні тому. Reuters називає американське падіння на цьому тлі легким уколом.

Але найкраще про природу цього буму говорять мультиплікатори. На піку акції з індексу STAR 50 торгувалися майже за 250 річних прибутків компаній. Простіше кажучи, за кожен долар річного прибутку інвестор платив $250. Після обвалу ця цифра опустилася приблизно до 100, тоді як американський Nasdaq 100 торгується приблизно за 30 річних прибутків. Отже, навіть після краху китайські технологічні акції утричі дорожчі за американські. Чи дивно, що частина інвесторів боїться, що найгірше ще попереду?

"Фондовий ринок згодом перетворився на шалений спекулятивний бум. І тепер ми бачимо, як ця бульбашка лускає", - каже пекінський керуючий інвестиційним фондом Дун Баочжень.

Масштаби ажіотажу справді були величезними. За даними Goldman Sachs, на акції компаній, пов'язаних зі штучним інтелектом, припадало 42% сукупної капіталізації китайських акцій, що торгуються на материкових біржах і в Гонконзі, та 57% біржового обороту. Уявіть: більше половини всіх угод на ринку другої економіки світу крутилися навколо однієї теми. Лео Ван із пекінської Qianchuang Capital пояснює, що надмірна вага технологічних компаній у головних індексах спотворила поведінку капіталу: в одних секторах роздула важку бульбашку, а інші залишила без грошей.

Найболючіше вдарило по тих, кого ще вчора вважали улюбленцями інвесторів. Виробник роботів Unitree під час розміщення отримав від роздрібних покупців заявки, що у 8000 разів перевищували пропозицію. Серед інвесторів компанії були державні фонди, і саме це для багатьох стало аргументом. Чень Веньшен, дрібний підприємець з острова Хайнань, купив акції, бо вірив: якщо держава підтримує компанії на кшталт Unitree, то програти неможливо. Відтоді як у серпні акції Unitree почали торгуватися, вони втратили половину вартості, а Чень і його друзі сидять у збитках. Виявилося, що державна підтримка компанії і гарантія для дрібного акціонера - це дві зовсім різні речі.

Не краща доля спіткала виробників чипів. Акції MetaX і Moore Threads минулого року в перший день торгів злетіли на 700% і 400% відповідно, але з липня подешевшали вдвічі. Виробник мікросхем пам'яті CXMT лише за останній місяць втратив більше чверті капіталізації. А акції виробників оптичних компонентів Zhongji Innolight та Eoptolink обвалилися приблизно на 60% від червневих і липневих максимумів.

Історія останніх двох компаній показова, бо тут обвал має цілком конкретну адресу у Вашингтоні. Zhongji Innolight контролює близько 27% світового ринку оптичних трансиверів для центрів обробки даних, тобто модулів, які передають дані оптоволокном усередині дата-центрів штучного інтелекту. У червні Пентагон вніс компанію до списку китайських фірм, пов'язаних з армією Китаю. У серпні з'явилися повідомлення, що Федеральна комісія зв'язку США готує заборону на імпорт нових китайських трансиверів. Крім того, двопартійна група американських сенаторів внесла законопроєкт, який забороняє федеральному уряду використовувати обладнання Eoptolink і Zhongji Innolight у чутливих системах. Тепер, за даними Reuters, Вашингтон рухається до того, щоб узагалі відрізати обидві компанії від постачання в американські дата-центри.

Очевидного тригера обвалу Reuters не знаходить. Серед причин трейдери називають надмірно завищені оцінки компаній, податкові рахунки, побоювання щодо майбутнього попиту на штучний інтелект і загрозу того, що США або інші країни заборонять китайське обладнання в центрах обробки даних.

Найіронічніше в цій історії те, що Пекін якраз намагався уникнути подібного сценарію. Влада роками мріяла зламати традиційний для Китаю цикл "бум - крах" і виростити "повільного бика", тобто ринок, який стабільно і передбачувано приносить дохід. Для цього боролися з кредитним плечем і високочастотною торгівлею, а державні інвестори продавали акції на хвилях зростання, стримуючи надмірні злети. Паралельно Пекін заохочував домогосподарства переводити заощадження в акції, щоб ті фінансували бум штучного інтелекту. Заощадження справді пішли на ринок. Тільки тепер саме вони й оплачують рахунок.

Цікаво, що 9 жовтня ЦК Компартії Китаю та Держрада ухвалили настанови про розвиток так званих "нових якісних продуктивних сил", куди входить і штучний інтелект. Документ застерігав від бульбашок, "сліпих інвестицій" і "роєвого" напливу у високотехнологічні галузі, а чиновникам, які спричинять великі збитки, пообіцяв сувору відповідальність. Проблема в тому, що на момент цього застереження STAR 50 уже кілька місяців котився вниз від липневого піку. А хто відповість перед тим самим дрібним інвестором з Хайнаню? Китайська комісія з регулювання цінних паперів на запитання Reuters не відповіла. Її голова Ву Цін на початку місяця зустрічався з учасниками ринку, щоб "зібрати пропозиції" щодо вдосконалення ринків капіталу.

Наслідки вже виходять за межі біржі. Приватні інвестори, які повірили в технологічний бум, несуть великі збитки й тікають у захисні активи, а компаніям стає складніше залучати капітал.

"Те, що відбувається зараз, зупинить багато компаній, які збиралися вийти на біржу", - попереджає Хун Хао, директор з інвестицій Lotus Asset Management.

Іноземні гроші теж обережнішають. За даними HSBC, азійські фонди останні 3 місяці продавали китайські активи, хоча загалом досі тримають Китай у портфелях з перевищенням. Частина аналітиків, зокрема представники Goldman Sachs і стратег BNP Paribas Вільям Бреттон, вважає, що падіння відкриває можливості для обережних покупок. Goldman на початку місяця навіть включив Zhongji Innolight і CXMT до оновленого списку рекомендованих китайських акцій. Однак багато китайських інвесторів воліють чекати подальшого зниження цін або дивляться на інші сектори.

Офіційний Пекін, утім, бульбашки не бачить. Рупор Компартії Global Times відповів на публікацію Reuters редакційною статтею, в якій назвав висновки західних медіа оманливими: короткострокові коливання курсів, мовляв, не свідчать про розворот у фундаментальних показниках галузі. На підтвердження газета навела цифри з усіх боків: основна індустрія штучного інтелекту Китаю у 2025 році оцінювалася більш як у $170 млрд, а китайці випустили понад 300 моделей людиноподібних роботів. Але найцікавіше інше: у тому ж тексті Global Times визнає, що йдеться про "охолодження перегрітих оцінок і надмірних очікувань". Тобто перегрів був, оцінки були надмірними, вони стрімко падають, але слово "бульбашка" вживати не можна.

Сам Reuters недарма називає китайський обвал поганою прикметою для хитких світових ринків. Китай пройшов шлях від ажіотажу до краху за 4 місяці. Американський ринок поки що втратив лише 6%, але питання про попит, ціни та окупність штучного інтелекту там ставлять ті самі.

"Як і всі інші китайські виробники, компанії, що випускають чипи та обладнання для штучного інтелекту, рано чи пізно опиняться втягнутими в цінову війну, - каже керуючий фондом Ван Чжо з шанхайської Zhuozhu Investment Management. - Винятків не буває. Усі бульбашки рано чи пізно лускають".