У центрі Києва зупинили авто з готівкою і вийшли на конвертцентр з 60 фірм

У центрі Києва затримали автомобіль із великою сумою готівки, і саме з цього епізоду розкрутився масштабний конвертаційний центр, через який проводили тіньові розрахунки в аграрній сфері. Про це повідомило Бюро економічної безпеки: схему викрили детективи територіального управління БЕБ у Київській області спільно з оперативниками Кіберполіції.

Конструкція, яку описує Бюро, складається з двох частин, і кожну з них варто проговорити окремо, бо разом вони дають той самий механізм, який годує тіньовий аграрний ринок роками.

Перша частина - мережа. Фігуранти використовували понад 60 підконтрольних підприємств з ознаками фіктивності. Шістдесят юридичних осіб, кожна зі своїм кодом, рахунком, печаткою й формально живою звітністю. Через них вони допомагали підприємствам реального сектору економіки приховувати доходи та ухилятися від сплати податків. Тобто клієнтом конвертцентру був не якийсь абстрактний криміналітет, а цілком реальні компанії, які виробляють, торгують і експортують.

Друга частина - товар. Схема працювала у сфері торгівлі аграрною продукцією, і починалася вона там, де починається будь-яка сільськогосподарська операція в Україні: у виробника. Продукцію закуповували за готівку, не відображаючи ці операції ані в бухгалтерському, ані в податковому обліку. На цьому етапі товар юридично не існує. Він є фізично - у машинах, елеваторах, на складах, але в документах його немає.

А далі його потрібно було легалізувати, бо продати зерно в Україні чи вивезти його за кордон без паперів неможливо. І тут вмикалися ті самі шістдесят фірм: від їхнього імені оформлювали документи з неправдивими відомостями про походження, вартість і характеристики продукції.

Іншими словами, аграрній продукції створювали фіктивну історію походження. Товар, куплений за чорну готівку в невідомого продавця, отримував паперову біографію: хто виростив, хто продав, за скільки, якої якості. З цією біографією він уже спокійно йшов на внутрішній ринок або на експорт.

Кошти від продажу виводили в тіньовий обіг. Це дозволяло приховувати реальні доходи і зменшувати суми податків, які підлягали сплаті до бюджету.

І фінальний штрих, який відрізняє цю схему від класичних конвертцентрів десятирічної давнини. Частину одержаних коштів учасники конвертували у віртуальні активи - саме для того, щоб приховати їхнє походження й уникнути фінансового моніторингу. Готівка залишає слід у вигляді інкасації, перевезення й тих самих авто, які зупиняють у центрі Києва. Криптоактив такого сліду не залишає, і саме тому останнім часом він з'являється в матеріалах майже кожної справи про виведення грошей.

Тепер про те, чого в повідомленні Бюро немає.

У ньому не названо жодної суми - ані обсягу конвертованих коштів, ані розміру несплачених податків, ані суми готівки в тому самому автомобілі, з якого все почалося. Не названо жодного підозрюваного і не сказано, чи оголошено комусь підозру. Не вказано статті Кримінального кодексу, за якою відкрито провадження. Не сказано й головного: хто саме був клієнтом цієї мережі, тобто які підприємства реального сектору користувалися послугами шістдесяти фіктивних фірм.

А без цієї відповіді історія залишається наполовину розказаною. Бо конвертаційний центр - це сервіс, і сам по собі він не має жодного сенсу без замовників. Викрити мережу технічних компаній означає прибрати інструмент. Назвати тих, хто цим інструментом користувався, означає дійти до грошей.

Питання, отже, буде саме таке: скільки з понад шістдесяти фірм отримають процесуальний статус, скільки клієнтів опиняться в матеріалах справи, і чи побачимо ми в цих матеріалах бодай одного великого аграрного експортера.