Вагнер і воєнні злочини в Африці: Міжнародний кримінальний суд вивчає шокуючі матеріали

Міжнародний кримінальний суд (МКС) отримав конфіденційне юридичне подання, в якому стверджується, що група «Вагнер», пов’язана з Росією, вчинила воєнні злочини в Західній Африці. Йдеться не лише про фактичні злочини, але і про публікацію відео з ознаками канібалізму, тортур та наруги над тілами загиблих у соціальних мережах, що, за висновками авторів документа, саме по собі також є воєнним злочином.

Це перший відомий випадок, коли до МКС подано аргумент про «воєнні злочини, скоєні через інтернет».

Атрофія контролю, зростання насильства

Регіон Сахеля, аридної смуги на південь від Сахари, став епіцентром насильства у 2024 році. За даними Інституту економіки та миру, понад половина з майже 8000 жертв екстремізму у світі припали саме на цей регіон. У той час як західні країни скорочують військову присутність, Росія заповнює вакуум — через угоди про «безпекову співпрацю» з урядами, що прийшли до влади внаслідок переворотів. Ключовим інструментом стала група «Вагнер».

Згідно з конфіденційним звітом, підрозділи Вагнера (чи мережі, пов’язані з ними) системно публікували в Telegram відео, на яких зафіксовані наруги над загиблими. Ці кадри супроводжуються текстами французькою та місцевими мовами, з відверто глумливим тоном і дегуманізацією жертв. Мета очевидна: залякування та психологічний тиск, зокрема на цивільне населення.

Образи, які шокують навіть експертів

Відео, опубліковані в Telegram-каналах, що, за оцінками OSINT-аналітиків, ведуться чинними або колишніми бійцями «Вагнера», містять сцени розчленування тіл, виривання органів, танці з людськими кінцівками. Один з чоловіків у військовій формі проголошує: «Я зараз з’їм його печінку». Інший тягнеться до предмета, схожого на людське серце, в мисці з рідиною.

На фото та відео фігурують чоловіки у формах з відзнаками армій Малі та Буркіна-Фасо. Попри анонімність адміністраторів каналів, графіка й символіка (включно з логотипом «Вагнера») дозволяють експертам пов’язати контент із цією структурою. Аналіз AP підтверджує автентичність зображених решток та військового одягу.

Примітно, що уряди Малі та Буркіна-Фасо публічно засудили публікації, але про будь-які реальні розслідування — наразі нічого не відомо.

Соцмережі як знаряддя злочину

Професори юридичного факультету Університету Берклі, які склали подання до МКС, стверджують: саме публікація таких матеріалів у соцмережах — є формою порушення гідності жертв, а отже, воєнним злочином згідно з Римським статутом.

Вони вимагають розслідувати дії не лише бійців «Вагнера», але й урядів Малі та Росії за злочини, вчинені з грудня 2021 року по липень 2024 року: позасудові страти, тортури, каліцтва, канібалізм. Вказується також на системний характер злочинів, скоєних як фізично, так і «в цифровому просторі», що завдає шкоди значно ширшій групі постраждалих.

МКС у коментарі AP заявив, що не може оцінювати конфіденційний документ, але відомство прокурора продовжує стежити за ситуацією, починаючи з 2012 року, коли в Малі почалось збройне повстання.

Від «Вагнера» до «Африканського корпусу»

Після загибелі Євгена Пригожина у 2023 році, Москва створила нову структуру — «Африканський корпус», яка діє як формальний спадкоємець «Вагнера», але під прямим контролем держави. У червні 2025 року представники «Вагнера» оголосили про вихід з Малі, заявивши про виконання «місії». Тим часом «Африканський корпус» підтвердив свою подальшу присутність.

За даними США, в Малі перебувають близько 2000 російських найманців. Їх належність до «Вагнера» чи нового корпусу залишається неясною. Держдепартамент США раніше визнав «Вагнер» транснаціональною злочинною організацією.

Вакуум спостереження й безкарність

Після вимушеного виведення миротворчої місії ООН з Малі у грудні 2023 року ситуація з доступом до інформації різко погіршилася. За словами Іларії Аллегроцці з Human Rights Watch, військова хунта блокує незалежні розслідування, переслідує журналістів, громадських активістів і опозицію. У цих умовах насильство залишається безкарним.

HRW задокументувала численні злочини, вчинені як «Вагнером», так і місцевими армійськими підрозділами. Але жодного притягнення до відповідальності не відбулося.

Висновок

У випадку з «Вагнером» світ бачить нову форму воєнних злочинів: не лише фізичне знищення, але й цифрову демонстрацію знущань з метою терору, пропаганди й мобілізації. Якщо МКС визнає публікацію таких матеріалів воєнним злочином, це може створити новий прецедент для міжнародного права — і поставити соціальні мережі перед новим етапом відповідальності.