ВАКС сам скасував вирок: як судді подарували Онищенку свободу
Справа Олександра Онищенка — одне з найгучніших антикорупційних розслідувань України за десять років — повернулася на початок не через брак доказів, а через те, що судді ВАКС власноруч створили ідеальну процесуальну лазівку для захисту: поки обвинувачені ховалися за кордоном і отримували російські паспорти, суд знищив власний вирок своїми руками.
У травні 2025 року Апеляційна палата ВАКС скасувала заочний вирок Онищенку та колишній фінансовій директорці «Укргазвидобування» Олені Павленко і направила справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішення ухвалила колегія під головуванням судді Сергія Агафонова. Формальною підставою стало порушення принципу безперервності перебування суддів у нарадчій кімнаті після завершення розгляду справи.
Захист Онищенка довів, що судді офіційно перебували в нарадчій кімнаті з 10 жовтня по 14 листопада 2023 року, а потім повторно — з 29 січня по 5 квітня 2024 року. При цьому насправді вони не були ізольовані від зовнішнього світу: брали участь у зборах суддів ВАКС, проводили екскурсії будівлею суду для школярів і студентів, контактували з іншими людьми та займалися поточною роботою. Адвокат Онищенка використав це як пряме порушення вимог кримінального процесуального законодавства, а Апеляційна палата погодилася з цим аргументом і фактично знищила результат багаторічного процесу.
Особливо показово, що йдеться про справу, яка розслідується з 2016 року. За версією НАБУ та САП, Онищенко та його група у 2013–2016 роках організували схему розкрадання природного газу, що належав ПАТ «Укргазвидобування». Слідство вважає, що через підконтрольні компанії учасники схеми заволоділи газом на суму близько 740 мільйонів гривень, а загальний дохід від подальшої реалізації перевищив 1,6 мільярда гривень. У 2024 році ВАКС заочно засудив Олександра Онищенка до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, Олену Павленко — до 12 років ув'язнення. Тепер цей вирок повністю скасовано.
За весь час процесу ні Онищенко, ні Павленко жодного разу не з'явилися в українському суді. Онищенко покинув Україну ще у лютому 2016 року рейсом Київ–Париж, після чого його фіксували в Іспанії, Німеччині та Болгарії. У 2020 році Україна намагалася домогтися його екстрадиції з Німеччини, однак німецька влада відмовила, пославшись на відсутність гарантій належних умов утримання під вартою в Україні. Пізніше Онищенка затримали в консульстві України в Болгарії під час заміни закордонного паспорта, проте невдовзі він знову зник. Болгарія залишається останньою країною, де офіційно підтверджувалася його присутність. У жовтні 2021 року він заявив виданню «Бабель», що отримав російське громадянство.
Олена Павленко також перебуває в розшуку НАБУ з серпня 2016 року. За даними слідства, вона незаконно виїхала через територію Молдови, минаючи повноцінний прикордонний контроль, і щонайменше з 2022 року перебуває на молдовській території. Інтерпол відмовився оголошувати Онищенка в міжнародний розшук, а сам він публічно розповідав про це російським ЗМІ, зокрема РІА Новини.
У результаті одна з найгучніших антикорупційних справ країни виявилася фактично обнуленою не через розвал обвинувачення, а через те, що судді ВАКС самі створили захисту ідеальну процесуальну лазівку. Поки обвинувачені роками ховалися за кордоном, отримували російські паспорти й уникали екстрадиції, українська судова система спромоглася знищити власний вирок своїми руками.
