ВАКС відмовив у відводі судді у справі про розкрадання коштів державних спецекспортерів озброєння
Йдеться про справу № 991/2631/26 (кримінальне провадження № 52025000000000404), у якій фігурує колишнє керівництво ДП ДГЗП "Спецтехноекспорт". Заяву про відвід під час підготовчого засідання подала захисниця обвинуваченого Євгена Сінгаєвського. Її підтримали інші адвокати і сам Сінгаєвський, який брав участь у засіданні дистанційно з-за кордону.
Захист зайшов з двох козирів. Перший - повторна участь судді в одному кримінальному провадженні. Та сама суддя, якій тепер заявляли відвід, у 2019-2020 роках виконувала функції слідчого судді у справі № 52017000000000889 (№ 991/747/20). Сінгаєвський у тому провадженні вже проходив підозрюваним. Захист наполягає: обидві справи - № 52017000000000889 і № 52025000000000404 - стосуються однієї й тієї самої схеми заволодіння майном "Спецтехноекспорту" через компанії-посередники при укладанні зовнішньоекономічних контрактів у сфері військово-технічного співробітництва. А значить суддя, на думку адвокатів, уже сформувала внутрішнє переконання щодо особи обвинуваченого і фактичних обставин справи. Розглядати її неупереджено в такій конфігурації неможливо.
Другий аргумент - процесуальний. Суддя відмовила Сінгаєвському, який перебуває в Угорщині зі статусом тимчасового захисту, в участі у засіданнях у режимі відеоконференції з власних технічних засобів. Захист наполягав: обвинувачений не може фізично прибути в Україну через воєнний стан, а його виклик мав здійснюватися через міжнародні договори або дипломатичні канали. Окремо адвокати поскаржилися на обмеження часу для виступу і на те, що суддя нібито не розглянула належним чином їхні клопотання.
Аргументи не подіяли. Суддя, яка розглядала заяву про відвід, у мотивувальній частині ухвали виклала позицію, що звучить як підручник з процесуального формалізму. Формально це два різні кримінальні провадження з різними номерами в ЄРДР - значить норма про заборону повторної участі судді (частина 1 статті 76 КПК) не застосовується. Спільність епізодів і доказів сама по собі не свідчить про те, що суддя вже висловлювала позицію щодо винуватості. Відмова в проведенні відеоконференції та інші процесуальні рішення підставою для висновку про упередженість не є. Незгода сторони захисту з процесуальними рішеннями суду не прирівнюється до обґрунтованого сумніву в безсторонності. А особиста безсторонність судді, мовляв, презюмується, доки не доведено протилежне.
Тобто номер справи інший - формально все законно. Хоча схема та сама, фігурант той самий, схема виведення коштів та сама. Юридичний світ дізнався чергову, м'яко кажучи, дискусійну тонкість українського кримінального процесу.
Обвинувачених у справі - п'ятеро. Павло Барбул, Владислав Бельбас, Антон Воронін, Віктор Маркелов, Євген Сінгаєвський. Їм інкримінують участь у злочинній схемі заволодіння коштами державних підприємств-спецекспортерів озброєння. Кваліфікація багатоповерхова - частина 5 статті 191, частина 3 статті 28, частина 1 статті 366, частина 3 статті 209 та інші статті Кримінального кодексу. За версією обвинувачення, через компанії-посередники (так звані "агенти") виводилися кошти при укладанні зовнішньоекономічних контрактів на постачання військової техніки і озброєння.
Розкрадання на оборонці у воєнний час - сюжет, у якому презумпція безсторонності судді мала б працювати з особливою чіткістю. Бо коли той самий суддя, який п'ять років тому розглядав ту саму схему з тим самим фігурантом, тепер вирішує по тих самих обставинах нову справу - презумпція тут починає виглядати не як гарантія, а як юридичний прийом.
