Василь Астіон із плівок НАБУ виявився не касиром, а судовим смотрящим бригади Столара

В Україні Василя Астіона чомусь дружно охрестили "касиром Столара", хоча це визначення неточне і роль його радше применшує, ніж пояснює, пише телеграм-канал Absolution Lab. Офіційна позиція Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звучить інакше і значно небезпечніше для фігуранта: Астіон "відповідав за судовий супровід усіх рішень, аби суди ухвалювали їх в інтересах ОЗУ".

Різниця між цими двома формулюваннями принципова, і її варто договорити до кінця. Касир носить гроші. Смотрящий носить судові рішення. Гроші без потрібної ухвали - це просто гроші, які рано чи пізно доведеться комусь пояснювати. Ухвала, куплена вчасно, перетворює ці гроші на законно оформлений актив. Тому в будь-якій організованій групі касир - фігура замінна, а той, хто тримає суди, - несуча конструкція.

Точка, з якої почалася організація

Слідство фіксує момент народження цієї конструкції з юридичною точністю. Понятійна угода між екснардепом Максимом Микитасем і чинним нардепом Вадимом Столаром, за версією слідства, була укладена не пізніше 15 листопада 2024 року. Саме з цієї дати організоване злочинне угруповання починає жити як юридичний об'єкт: усе, що відбувається після неї, кваліфікується вже не як окремі епізоди окремих людей, а як діяльність групи.

І група не барилася. Восени 2025-го та сама бригада відрейдерила два підприємства в центрі Києва - через "злом" державних реєстрів. Це друга частина справи, яка отримала назву "Феміда". Витрати на всю схему склали 514 тисяч доларів. Сума, як бачимо, скромна на тлі вартості нерухомості в центрі столиці, і саме в цьому й полягає економіка рейдерства: реєстр коштує дешевше за об'єкт, який через нього забирають.

Партнер з Банкової

Тепер про те, хто відчиняв двері.

Партнером Астіона названо Ростислава Смирнова, ексзаступника керівника Офісу президента, який обіймав цю посаду з 2020 по 2024 рік. Зв'язок між ними не епізодичний і не приятельський: вони співвласники низки бізнесів, причому спільні активи документуються з 2021 року.

Але спільні фірми - лише видима частина. Куди важливіше те, що Астіон використовував статус Смирнова для доступу до чиновників, які згодом опинилися серед фігурантів "Форест Гампу". Це Мудра, Дубовик, Ференс - усі з Офісу президента або з Міністерства юстиції. Тобто йдеться не про знайомства заради знайомств, а про робочий канал до тих самих кабінетів, де ухвалюють рішення про майно, реєстри й судову вертикаль.

І третій пункт, найконкретніший з усіх: Астіон відповідав за оплату послуг судді Печерського районного суду Києва Вадима Босого. Саме з цього суду виходили рішення на користь групи. Протягом 2024-2025 років через нього пройшла низка ухвал у справах, які потім опинилися в матеріалах "Феміди" та "Форест Гампу". Не одна ухвала, не випадкова - низка.

Двісті мільйонів, яких не було

А тепер ключова цитата, яку прокурор САП зачитав у судовому засіданні Вищого антикорупційного суду. Діалог короткий.

Микитась: "Є в тебе 200 мільйонів у безготівковій формі?"

Астіон: "Немає".

Зупиніться на секунду на формулюванні запитання. Це не діалог касира з народним депутатом. Це діалог між тим, хто організовує заставу, і тим, у кого запитують про безготівкову ліквідність. Різниця тут не стилістична, а технічна: мішок готівки лежить у сейфі, а безготівка - це електронний баланс, ресурс, який рухається через банк і потребує банку, готового його рухати.

Питання, отже, звучить так: чому саме в Астіона питали про двісті мільйонів безготівкою? І тут ми повертаємося до того, з чого починався перший матеріал про нього. У Василя Астіона з 2020 року - 9,99% акцій АТ "Банк "Український Капітал". У Євгена Астіона - ще 9,99%. Разом майже двадцять відсотків фінансової установи з чинною ліцензією Національного банку.

Схема легалізації 150 мільйонів гривень для Германа Галущенка, за версією слідства, пройшла не через "Український Капітал", а через "Сенс Банк" - через рахунки ТОВ "Тетрас Оптіма" на 54 мільйони, "Гіран Констракт" на 87 мільйонів, "Скайт Рітейл" на 5 мільйонів і "Пелет Сервіс" на 4 мільйони. Але це відповідь лише на питання, куди гроші прийшли. Питання про походження тієї безготівки, яку Микитась шукав в Астіона, залишається відкритим досі.

Хронологія, до якої ще доведеться повертатися

Скласти події в одну лінію варто просто для того, щоб побачити темп.

15 листопада 2024 року - понятійна угода Микитася і Столара. Осінь 2025-го - "Феміда" і рейдерство двох київських підприємств. Червень 2026-го - легалізація 150 мільйонів через "Сенс Банк". 12 червня 2026 року - Астіон заперечує "Економічній правді" будь-який зв'язок із Галущенком. 19 серпня 2026 року - обшуки НАБУ в Астіона, тоді як сам він перебуває у Відні. 20 серпня 2026 року - САП оголошує його роль судового смотрящого в ОЗУ.

Від публічного заперечення до оголошення ролі в організованому угрупованні - два місяці й вісім днів.

Що з цього має вийти в юридичну площину

І ось тут починається та частина, де все залежить уже не від журналістів.

Насамперед - ухвали суддів, які пройшли через "судовий супровід" Астіона за 2021-2026 роки. Скільки їх? У чиїх справах? Хто отримувач вигоди по кожній? Це не риторика, це реєстр судових рішень, який фізично існує і піддається перевірці.

Далі - суддя Вадим Босий, щодо якого напрошується окреме провадження ДБР по суддівській складовій. Скільки коштували його ухвали, кому саме виплачено, через які рахунки ці виплати проходили.

Далі - Ростислав Смирнов, ексзаступник керівника Офісу президента. Які саме активи в нього спільні з Астіоном і в скількох справах він виступав контактом для чиновників ОП і Мін'юсту в інтересах бригади.

Далі - ті самі двісті мільйонів безготівкою. Де Астіон їх шукав, через які банки і чи проходили ці рахунки через кореспондентські лінії "Українського Капіталу". Питання, на яке має відповідати вже не САП, а Національний банк.

І нарешті - клопотання про екстрадицію з Австрії. Дата подання, стан розгляду, наявність чи відсутність арешту активів на території Євросоюзу. Бо поки що картина виглядає так: бригада живе далі, судовий смотрящий сидить у Відні, а банк, у якому в нього двадцять відсотків, спокійно лежить у тіні Національного банку.