Віталій Кличко: 44 підземні школи за 10-12 млрд і одне укриття, доступне киянам
На п'ятий рік повномасштабної війни Київ досі розгублено шукає, де ж такому великому місту взяти укриття, яких вистачило б на всіх, пише Леся Падалка.
Стратегія влади не відзначається вибагливістю. Кількість місць у спорудах цивільного захисту нарощують головно за рахунок того, що доводять до пуття вже наявні підвальні приміщення. Косметичний ремонт, двері з кодовим замком, вентиляція, запасний вихід, і звичайний підвал будинку урочисто переходить у статус найпростішого укриття. Статистика росте, безпека стоїть на місці.
Нові укриття, тобто такі, для яких раніше не було приміщень, будують лише в одному форматі: як так звані підземні школи. Це справді окремий і важливий напрямок, аби діти мали повноцінні умови для навчання під час війни.
Концепція споруд подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття полягає в тому, що біля закладу освіти, на його власній території, зазвичай це стадіон або майданчики, з нуля будують підземний простір, який фактично дублює функціональність цього закладу. Чиновники й медіа назвали їх підземними школами, і назва пішла в народ.
Такі сховища мають автономну вентиляцію, резервне живлення, санітарні зони й навіть кухні. Зазвичай їхня місткість дорівнює проєктній місткості закладу, для якого їх будують. Усі приміщення підземного простору обладнані як навчальні класи, зі столами й дошками, є також зони відпочинку.
Підземні школи стали життєво необхідними у прифронтових регіонах, де через постійні обстріли діти роками вчаться виключно онлайн. Тому першими і найшвидше їх будували в Харкові й Запоріжжі. Там ці споруди виконують не тимчасову функцію укриття, їх використовують для постійного навчального процесу.
У Києві та області також започаткували проєкти будівництва ПРУ для закладів освіти. Зараз їх будують для шкіл і садочків, які взагалі не мали власного укриття, а конструктивні особливості будівлі не дозволяють облаштувати його в підвалі. Через це учні таких закладів не могли в них перебувати. Із таких садочків дітей розподіляли по інших дошкільних закладах, які мають укриття. Школи спершу переходили на онлайн, а потім почали офіційно користуватися укриттями поза власними межами.
Два роки тому LB.ua описував, який вигляд має це користування зовнішніми сховищами в столиці: коли Київ атакували вдень, діти мусили бігати в укриття сусідньої станції метро, закладу культури або навіть церкви. Поки вони бігли, інколи над містом збивали балістичні ракети.
На початку 2024 року міська влада Києва почала втілювати програму будівництва підземних споруд із властивостями протирадіаційного укриття. Перші тендери на проєктування відбулися в кінці 2023 та на початку 2024 року. За планом, уже наприкінці 2024 року мали вводити в експлуатацію перші з них. Підстави для оптимізму були: на той момент у Харкові й сусідній Українці такі підземні школи будували за шість-вісім місяців.
І ось що Київ отримав у 2026 році. У липні департамент освіти і науки КМДА повідомив LB.ua, що за ці роки в столиці збудували ПРУ для дев'яти закладів освіти: два для дитсадків і сім для шкіл. Загалом же у плані на 2024-2026 роки заклали фінансування будівництва таких сховищ для 44 закладів.
Сорок чотири, це десь кожна десята школа міста, адже ПРУ будують переважно для шкіл. Не надто вражає в масштабі Києва, де у школах, садках і вишах навчаються близько 350 тисяч людей. Але кожне таке укриття може приймати від трьохсот-чотирьохсот до тисячі людей, тому це був би відчутний внесок у спільну безпеку.
Ці укриття мали слугувати й загальним потребам містян під час повітряних тривог: у час, коли у школах немає занять, ПРУ мають бути доступними для всіх. Для Києва, окремі райони якого потерпають від браку укриттів і місць у них, це принципово важливо.
Щоправда, відкритий доступ мешканці матимуть лише до шкільних підземних укриттів. За Законом "Про дошкільну освіту" від 2025 року сховища в дошкільних закладах тепер використовують виключно для вихованців і персоналу садочків.
Тепер про те, за що ми платимо. Будівництво таких укриттів стає для міського бюджету в чималу копієчку. За даними системи Prozorro, вартість закупівель на будівництво протирадіаційних споруд подвійного призначення постійно зростала, і за ці три роки від початкових кошторисів у 40-80 мільйонів гривень за об'єкт уже сягає 200-300 мільйонів за велике ПРУ.
Високу вартість можна пояснити. Це повноцінна споруда, але на підземному рівні, комунікації і системи забезпечення облаштовують з нуля. У загальний кошторис входять також система резервного живлення, опалення й усе меблювання простору. Найбільші укриття, які будують для шкіл Києва, здатні приймати до 800-1000 людей, і це теж впливає на ціну.
У червні мер Києва Віталій Кличко відвідав одне таке підземне сховище, будівництво якого нещодавно завершили в ліцеї Шевченківського району. ПРУ розташоване в підземному просторі площею 1300 квадратних метрів і вміщає 636 людей. Його давно очікували мешканці району. В укритті сучасні класи й зони відпочинку, і міський голова навіть провів у ньому нараду з головами районів та освітянами.
"Від початку повномасштабного вторгнення через відсутність споруди подвійного призначення цей навчальний заклад працював у дистанційному форматі навчання. І завдяки укриттю ліцей повертається до очного навчання і планує збільшити кількість учнів", звітував мер.
Одну деталь він, щоправда, вказати забув: це укриття досі офіційно не введене в експлуатацію.
У відповіді управління освіти Шевченківського району сказано, що триває "комплекс заходів по введенню укриття в експлуатацію". Правда полягає в тому, що в базі даних Державної інспекції архітектури й містобудування заявки на отримання сертифіката готовності цього об'єкта немає, а районне управління освіти оформлює зараз лише будівельний паспорт об'єкта і вже має відмову.
І це не екстраординарна ситуація. Перегляд даних на порталі ДІАМ свідчить, що управління освіти всіх районів Києва мають численні проблеми з оформленням містобудівної документації для проєктів спорудження ПРУ і часто будують без чинного дозволу. Його отримують під час роботи або навіть по її завершенні, що ускладнює і суттєво затримує всі етапи одержання документа.
За інформацією, яку LB.ua надали районні управління освіти, офіційно введені в експлуатацію лише три укриття з дев'яти завершених. Спорудили два укриття в Оболонському районі, школа і садок, два в Шевченківському, це школи, три у Святошинському, теж школи, і два в Дарницькому, дитсадки. З них сертифікати готовності об'єктів мають школа на Оболоні та два садки в Дарницькому районі.
Тобто офіційне право на експлуатацію одержали лише три новозбудовані протирадіаційні укриття на весь Київ.
Наслідки тут не суто паперові. Згідно із Законом "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, карають штрафом. Для об'єктів класу СС2, а ПРУ належать саме до нього, це 370 прожиткових мінімумів, тобто 1,2 мільйона гривень. Планові перевірки зараз заборонені, тому проблеми в районних управлінь освіти можуть виникнути, лише якщо правоохоронні органи або фізична особа звернуться із запитом про перевірку. А якщо на об'єкті, який використовують без введення в експлуатацію, станеться надзвичайна подія, покарання може бути ще суворішим.
Важливо й інше. Без сертифіката готовності шкільне ПРУ точно буде зачиненим для сторонніх людей. Таке укриття не з'явиться на міській мапі, і мешканці району не зможуть ним користуватися, як укриттями всіх інших шкіл. Хоча й бачать його у вікно і знають, скільки на нього витратили бюджетних грошей.
Оскільки доступ для сторонніх у час, коли немає занять, передбачений лише для укриттів шкіл, із трьох ПРУ, офіційно введених в експлуатацію, на мапу укриттів потрапив лише один заклад: початкова школа "Перша ластівка" в Оболонському районі.
Отже, з усього масштабного проєкту будівництва нових підземних сховищ для шкіл, на які вже витратили сотні мільйонів гривень з бюджету, містяни отримали поки що одне-єдине укриття, доступне загалу.
Свою назву цьому явищу дав Володимир Бондаренко: "ПРУха по-кличковські". За його підрахунками, почесний чемпіон, а по непарних днях мер, планує подарувати наближеним підрядникам 10-12 мільярдів гривень. Арифметика проста: 44 об'єкти по 200-300 мільйонів за кожен. Серед імовірних отримувачів цих грошей Бондаренко називає Максима Шкіля.
І паралельно, для повноти картини столичного господарювання, він нагадує ще один сюжет. 1 серпня 2026 року ДТЕК збирається вимкнути електроенергію в 25 житлових будинках КП "Спецжитлофонд", а це дві тисячі родин.
Саме КП "Спецжитлофонд", за словами Бондаренка, є особистою скарбничкою мерського дружка і смотрящого за туалетними схемами Дениса Комарницького, якого НАБУ випустило за кордон. Фірми Комарницького, ТОВ "Варда Спецбуд Монтаж" та "Скайбуд Груп", витягнули з комунального "Спецжитлофонду" понад 100 мільйонів гривень авансів і помахали ручкою. А тепер тисячам киян вирубають електрику.
Тож питання, яким Бондаренко завершує, звучить майже риторично: куди б боксеру пристроїти 10-12 мільярдів гривень київських платників податків. Судячи з дев'яти збудованих укриттів, трьох сертифікатів і однієї "Першої ластівки" на мапі, відповідь на нього вже проглядається.
