ВРП не вбачає втручання «Судового репортера» у діяльність суддів
Коли тебе два тижні намагаються підкупити, пропонуючи гроші за видалення статті про суддів, а потім з'ясовується, що ці самі судді скаржилися на тебе у Вищу раду правосуддя — це вже не просто журналістська історія. Це діагноз системи, де межа між захистом репутації та тиском на пресу стирається до повної непрозорості.
Історія розгорталася послідовно. Спершу — пропозиція від «спеціалістки з управління репутацією». Потім — серія заяв до ВРП від суддівського подружжя Андрія Анохіна та Вікторії Будзан. Сім заяв за період з 15 по 29 грудня — при тому, що всього за цей час до ВРП надійшло тринадцять звернень. Фактично, двоє суддів забезпечили більше половини офіційних скарг на втручання у суддівську діяльність по всій країні.
Привід для скарг — публікація «Судового репортера» про перебіг справи у ВАКС, де Спеціалізована антикорупційна прокуратура вимагає визнати необґрунтованими активи родини — квартиру в елітному комплексі RYBALSKY та два паркомісця. Стандартне інформування суспільства про корупційну справу, яке, втім, викликало нестандартну реакцію.
За три дні до початку переговорів про видалення статті член ВРП уже склав висновок за заявами Анохіна і Будзан. Висновок був чітким: ознак втручання немає. 8-9 грудня інформація про спробу підкупу стала публічною. 16 грудня Вища рада правосуддя висновок остаточно затвердила. Все це час родина Анохіна-Будзан продовжувала подавати заяви про втручання — повідомлення про спробу підкупу, на їхню думку, і становило це втручання.
18 грудня у справі Олександра Дубінського депутат заявив відвід Анохіну, посилаючись на повідомлення про спробу підкупу журналіста. Відвід не розглянули — розцінили як зловживання правом. Суддя Анохін сидів мовчки. Очевидці відзначають його нетиповий стан.
Справа в ВАКС розвивається незалежно від публічних дискусій. Майно суддів під арештом, призначено оціночно-будівельну експертизу. 14 січня 2026 року розглядатиметься апеляційна скарга адвоката Анохіна на ухвалу про призначення експертизи. Яким би не було рішення суду, воно буде предметом публічного висвітлення. Саме це і було сказано «спеціалістці з управління репутацією».
Логіка подій демонструє класичний механізм: спроба обмежити публічність породжує додаткову увагу. Сім заяв до ВРП, переговори про видалення статті, реакція в судовому засіданні — все це створює значно ширший інформаційний контекст, ніж початкова публікація про перебіг справи.
З інтерв'ю Андрія Анохіна у новорічному випуску «Юридичної газети» стало відомо, що він має ступінь доктора юридичних наук. Що передбачає надбавку 20% до суддівської винагороди.
Дисертаційне дослідження про безпеку дорожнього руху
22 грудня 2023 року суддя Андрій Анохін захистив докторську дисертацію на тему «ДТП як об'єкт адміністративно-правового регулювання». Захист відбувся в онлайн-форматі. Виступ здобувача починається на 8-й хвилині запису.
Дисертація була захищена в Запорізькому національному університеті за спеціальністю 12.00.07 — адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. Офіційними опонентами виступили: Олег Губанов, доцент кафедри службового та медичного права Київського національного університету імені Шевченка; Олена Яра з Національного університету біоресурсів і природокористування України; Михайло Малетич, колишній суддя Вищого господарського суду, доцент МАУП.
У вступі до дисертації констатується, що ДТП є одним із найбільш соціально небезпечних явищ у сучасному світі, наводиться статистика смертності на дорогах. Дослідження позиціонує ДТП як об'єкт саме адміністративно-правового регулювання.
Втім, варто зауважити: дорожньо-транспортні пригоди з постраждалими, особливо зі смертельними наслідками, регулюються Кримінальним кодексом України. Стаття 286 КК України передбачає кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху особами, які керують транспортними засобами, якщо це спричинило тілесні ушкодження або смерть. Адміністративне право регулює лише незначні порушення правил дорожнього руху без тяжких наслідків.
Це базова дистинкція для будь-якого юриста. Для доктора юридичних наук за спеціальністю «адміністративне право і процес» — тим більше.
Вища рада правосуддя не побачила у діяльності «Судового репортера» ознак втручання у роботу суддів. Інформування суспільства про корупційну справу залишається легітимною журналістською практикою. Решта — реакції, заяви, спроби вплинути на публічність — створює контекст, який говорить сам за себе.
Справа в ВАКС продовжується. Експертизи призначені. Судові засідання відбуваються за розкладом. Про все це можна і потрібно писати. Саме для цього існує незалежна журналістика.
