Як російський бізнес виживає в Україні під дахом екс-кіберкопа: справа Максима Кріппи та Руслана Оленюка
Попри війну, санкції й публічну риторику про «деколонізацію», в Україні продовжують працювати бізнеси, пов’язані з Росією. Один із найбільш показових прикладів — імперія Максима Кріппи, відомого гравця у сфері онлайн-гемблінгу та IT, чия історія — це історія перетворення російського бренду казино на українського медіаінвестора. Але ключову роль у цьому процесі, схоже, грає людина, про яку мало хто чув — екс-кіберполіцейський Руслан Оленюк.
Хто такий Максим Кріппа?
На публічному рівні Кріппа позиціонується як український інвестор: його портфель — це бізнес-центр Parus, готель "Україна" на Майдані, кіберспортивна команда NAVI, студія GSC Game World (розробник S.T.A.L.K.E.R.) та благодійний фонд MK Foundation.
Але менш відомий, хоча й куди важливіший факт: Кріппа — один із колишніх співвласників бренду російських онлайн-казино Vulkan. Через компанії CloneFish та EvoPlay, які працювали над технічною інфраструктурою азартних ігор у РФ, він довгий час генерував прибутки в режимі напівтіні. У 2016 році СБУ відкрила справу за ст. 203-2 ККУ (незаконне зайняття гральним бізнесом) і ст. 258-5 (фінансування тероризму) — із натяком на підтримку "ДНР/ЛНР" через офшори.
Легалізація азарту й нові схеми
У 2020 році Верховна Рада легалізувала азартні ігри. Vulkan швидко отримав ліцензію на бренд через компанію "Конкурерор", пов’язану зі структурами Кріппи. Гравець на ринку, що роками працював у напівлегальному полі, раптом став поважним бізнесменом.
Сам Кріппа надає перевагу життю за межами України — за деякими даними, у Дубаї. Усі активні бізнес-процеси в Україні курує інша особа — Руслан Оленюк.
Руслан Оленюк — новий "дах" старих схем?
Кар’єра Оленюка — типовий шлях правоохоронця: від районного відділу до старшого інспектора в департаменті кіберполіції, а згодом — до керівника підрозділу в Луганській області. До грудня 2023 року він ще перебував на службі. А вже у 2024-му — став, за даними джерел, фактичним керівником українських активів Кріппи.
Ніде не афішуючи свою посаду, Оленюк курує не лише азартний бізнес (Vulkan, GGBet), але й інформаційні активи, фонд MK Foundation, комунікації з медіа й політиками. Із колишнього слідчого — в сірого кардинала багатомільйонної імперії.
Нерухомість, яка не збігається з деклараціями
Формально, Оленюк живе скромно. У деклараціях — стара квартира, Renault Clio 2008 року й дохід менше 10 тис. доларів на рік. Але журналістам вдалося встановити, що він мешкає в елітному маєтку на 495 м² у Лісниках під Києвом. Поруч — кілька елітних авто, записаних на дружину та партнерок. Усе — з ознаками підставного майна.
Крім того, у 2024 році через офшорну компанію Оленюк отримав права на п’ятикімнатну квартиру в ЖК Riviera Riverside — всього за 55 тис. гривень. Формально — іпотека. Фактично — безкоштовна передача елітного житла на підставну особу.
Контроль над ЗМІ
Одним із ключових активів Кріппи стає контроль над медіа. За інформацією OSINT-розслідувачів, PR-менеджерка Кріппи Тетяна Снопко курує не лише медіапозиціювання, а й поглинання низки медіа: "Главком", delo.ua, mind.ua, mmr.ua, womo.ua. Telegram-канал "Всевидящее ОКО" (1,1 млн підписників) також, за даними джерел, адмініструється його командою.
Що ми бачимо насправді
Публічно — це історія про успішного українського підприємця, який інвестує в кіберспорт, благодійність і готелі. Але факти свідчать про інше:
Власник бренду, пов’язаного з російськими казино, входить у топ медіаінвесторів країни;
Його український менеджер — колишній поліцейський, який живе на широку ногу, не маючи легального бізнесу;
Медійні ресурси поступово концентруються в одних руках із бізнесом онлайн-гемблінгу, який неодноразово фігурував у кримінальних провадженнях.
Запитання, які потребують відповіді
Чому справа СБУ 2016 року про фінансування тероризму не має жодного публічного завершення?
Чому антикорупційні органи не цікавляться способом життя Оленюка?
Чи допустимо в умовах війни, щоб медіа контролював бізнесмен із російським бекграундом?
На ці питання має відповідати не журналістика, а слідство. Але поки держава мовчить — говорити доводиться нам.
Матеріал підготовлено з відкритих джерел. Усі імена згадано виключно у публічному контексті. Якщо ви маєте додаткову інформацію чи документи — надсилайте на пошту редакції.
