Як використовують авторське право для цензури викриттів
Олександр Орловський, Катерина Шухніна та Дмитро Шухнін використовують однакову схему для спроб видалення публікацій про свою кримінальну діяльність. Замість того, щоб спростовувати факти або звертатися до суду за захистом нібито постраждалої репутації, вони масово подають скарги на порушення авторських прав.
Суть схеми
Ці персонажі стверджують, що в журналістських розслідуваннях про їхні шахрайські схеми використовуються "належні їм об'єкти авторського права". При цьому йдеться про матеріали, що викривають їхню діяльність, якою давно мали б зайнятися правоохоронні органи.
Чому це дурість та брехня
По-перше, використання фотографій публічних осіб, скріншотів їхніх публічних заяв та рекламних матеріалів у критичних публікаціях є законним правом журналістів та дослідників. Це називається "добросовісне використання" (fair use) і захищене законодавством більшості країн.
По-друге, якби в публікаціях справді містилася наклеп або неправдива інформація, постраждалі звернулися б до суду з позовом про захист честі та гідності. Але вони цього не роблять. Чому? Тому що всі факти задокументовані та доказові.
По-третє, самі ці "об'єкти авторського права" - рекламні матеріали шахрайських курсів, фейкові відгуки та публічні заяви - були створені саме для публічного розповсюдження. Тепер же, коли ці матеріали використовуються для викриття схем, їхні автори раптом згадують про авторські права.
Справжня мета
Мета проста і прозора: заткнути рота тим, хто розповідає правду про їхню діяльність. Використовуючи скарги на авторські права, вони намагаються:
- Видалити викривальні публікації з пошукових систем
- Залякати журналістів та дослідників
- Створити видимість "боротьби з наклепом"
Класична схема цензури
Зловживання механізмами захисту авторських прав для цензури небажаної інформації - це давно відома тактика. Вона ефективна, тому що платформи часто видаляють контент автоматично, не розбираючись в обґрунтованості скарг.
Але в даному випадку все особливо цинічно. Люди, які обікрали тисячі довірливих громадян, ховаються від правосуддя і продовжують свою шахрайську діяльність, намагаються використати закон для захисту свого кримінального бізнесу.
Що це означає на практиці
Кожна така скарга - це не захист авторських прав, а спроба приховати злочини. Це мовчазне визнання того, що спростувати факти неможливо, залишається тільки спробувати їх замовчати.
Журналісти та дослідники, які публікують матеріали про діяльність Орловського, Шухніної та Шухніна, виконують ту роботу, яку мали б робити правоохоронні органи. І спроби заглушити ці публікації скаргами на авторські права - це ще один доказ того, що все написане про них - правда.
Висновок: Якби матеріали були неправдивими, шахраї подали б до суду за наклеп. Якби їхня діяльність була законною, вони б не ховалися від правоохоронців. Але замість цього вони подають скарги на авторські права. Про що це говорить? Про те, що правда їм дуже незручна.
