Юрій Ніколов зіставив дати операцій НАБУ і мирних переговорів і не знайшов збігів
Мовляв, НАБУ спеціально влаштовує гучні скандали саме напередодні важливих переговорів Зеленського про мир, аби не дати Україні перемогти корупцію і тримати її на колінах, - цю конспірологічну формулу ви напевно вже чули, а перевірити її на датах, а не на емоціях, вирішив журналіст Юрій Ніколов.
Сам він називає цей наратив вкидом, потрібним "партії корупціонерів" для дискредитації НАБУ зокрема і західної демократії загалом. Але, на його переконання, спростовувати такі мислєвіруси треба не гаслами, а перевіркою. Тож методику він обрав нарочито просту і чесну. Ніколов попросив колегу окремо поставити штучному інтелекту два не пов'язані між собою питання: назвати головні дати мирних переговорів щодо війни і, окремо, головні дати спецоперацій та обшуків НАБУ від 2022 року. А вже потім вручну звів обидва переліки у дві колонки.
Чому саме так, двома окремими питаннями? Це і є ключ до всієї методики. Якби він одразу спитав у машини, які дії НАБУ були приурочені до переговорів, та слухняно натягнула б сову на глобус: знайшла б збіги там, де їх від неї чекають, і сховала б усі випадки, коли антикорупційні органи діяли безвідносно до будь-якої дипломатії. Розділивши питання, Ніколов не дав алгоритму догодити тому, хто питає. І ось що показало таке зіставлення.
Головне: близьких збігів між діями НАБУ і переговорами фактично немає. І це видно рік за роком.
Подивіться на 2022-й. Перший раунд прямих переговорів пройшов ще 28 лютого на українсько-білоруському кордоні, за ним були Анталія 10 березня і найважливіший стамбульський раунд 29 березня, а 17 травня Україна оголосила процес призупиненим. Здавалося б, якщо НАБУ працює "під дипломатію", саме тут мала б бути злива обшуків. А в переліку НАБУ за весь той рік значиться одна велика дата, і та аж 26 грудня, обшуки у справі "Великого будівництва" та Дніпропетровської ОВА. Найгарячіша переговорна весна 2022-го минула взагалі без гучних операцій.
Ще виразніше виглядає 2023-й. Це був один із найактивніших років антикорупційників: у січні затримали заступника міністра Василя Лозинського, у травні викрили голову Верховного Суду Всеволода Князєва, у листопаді пройшла масштабна операція у сфері відновлення, а одразу за нею - справа чотирьох суддів Київського апеляційного суду. Чотири знакові удари за рік. А скільки мирних переговорів було того ж 2023-го? Жодного. Рік, коли НАБУ гриміло найгучніше, виявився роком цілковитої переговорної тиші. Це саме по собі ламає всю конструкцію.
2024-й додає те саме, лише тихіше. У НАБУ - лютневі обшуки у Сергія Пашинського в справі "нафтопродуктів Курченка" і серпневе викриття заступника міністра енергетики. У переговорному календарі - самотній Глобальний саміт миру в Бюргенштоку 15-16 червня, та й той без участі Росії. Знову мимо.
Найгустішим на дипломатію був 2025 рік, і саме тут прихильники теорії мали б тріумфувати. Переговори йшли майже безперервно: Ер-Ріяд у лютому, Джидда у березні, знову Ер-Ріяд наприкінці березня, травневий і червневий Стамбул, липневий Стамбул, серпнева зустріч Трампа і Путіна в Анкориджі, листопадова Женева, грудневий Берлін. А тепер накладемо туди операції НАБУ: "Чисте місто" 6 лютого, обшук у Ростислава Шурми в Німеччині 15 липня, "Мідас" 10-11 листопада і операція під прикриттям у Верховній Раді 27-29 грудня. Здавалося б, ось де мали б посипатися збіги. Але придивіться уважніше. "Чисте місто" на 6 лютого випереджає перший раунд в Ер-Ріяді майже на два тижні. "Мідас", про який відомо, що над ним працювали місяцями і зібрали тисячі годин записів, ніяк не змонтуєш під конкретну Женеву. А операція в Раді взагалі пізніша за берлінські переговори. Найближчий до дипломатії епізод, обшук у Шурми за тиждень до липневого Стамбула, - це запит до баварської поліції щодо будинку під Мюнхеном, тобто найменш "сценічна" подія з усіх можливих. Жодної тісної, причинної прив'язки.
І нарешті 2026-й ставить крапку. Переговори збилися в купу на початку року: два раунди в Абу-Дабі в січні та лютому і Женева 17-18 лютого. А найгучніші операції НАБУ цього року - травневі обшуки у Верховному Суді, серпневі "Форест Гамп" і "Феміда" та вересневий "Карфаген" - лягли на другу половину року, коли переговорний трек у переліку вже порожній. Замість того щоб тіснитися до дипломатії, антикор працює якраз тоді, коли дипломатії немає.
Тут, щоправда, Ніколов чесно додає і ложку дьогтю, і стосується вона не НАБУ, а самого штучного інтелекту. Машина, за його словами, намахує по саме не балуй. У колонці НАБУ вона примудрилася взагалі не згадати обшуки та підозру Андрію Єрмаку, а це, наголошує журналіст, одна з найвизначніших віх новітньої історії. А в колонці переговорів немає нічого за останні місяці: або алгоритм не знає про останні тьорки трампістів з Путіним і Зеленським, або, що ближче самому Ніколову, просто не вважає ці розмови повноцінними переговорами про мир, бо вони виявилися пустими й нікчемними.
Звідси і подвійний висновок. З одного боку, картина, яку намалював штучний інтелект, неповна, і брати її за істину не варто. З другого боку, навіть ті дані, що він видав, радше спростовують, ніж підтверджують міф про НАБУ, яке нібито діє під дудку американців, масонів чи ще когось, кому кортить не дати Україні побороти корупцію і залишити її "Малоросією". Бо якби антикорупційні органи справді синхронізували операції з дипломатією, це впадало б у око з першого погляду. А в очі впадає рівно протилежне.
Ніколов не пропонує вірити йому на слово. Навпаки, радить кожному повторити порівняння самостійно. Але з однією засторогою: не питайте у штучного інтелекту, які дії НАБУ були приурочені до міжнародних переговорів. Бо на таке запитання машина слухняно натягне сову на глобус, підбере потрібні збіги і сховає від вас усі ті випадки, коли антикор не був прив'язаний ні до чого. І це буде вже нове коло маніпуляцій, те саме, якого можна уникнути простим методологічним прийомом: питати чесно і роздільно.
