Жеваго та "Артеріум": як борг у 3,5 мільярда перетворився на кримінальну справу
Печерський районний суд Києва арештував статутний капітал ТОВ "Артеріум ЛТД". За сухою судовою формулою ховається досить показова історія про те, як великий борг, активні склади та своєчасна зміна засновників складаються у схему, яку кредитори називають навмисним ухиленням від виконання зобов'язань. А бенефіціар цієї конструкції — підсанкційний Костянтин Жеваго — знову опинився в центрі скандалу, хоча ще недавно сам скаржився на "рейдерство" його фармацевтичного бізнесу.
Три з половиною мільярда та викуплені права вимоги
Історія розпочалася у травні 2025 року, коли компанія "Скай-Девелопмент" викупила у Фонду гарантування вкладів фізичних осіб права вимоги за кредитами збанкрутілого банку "Фінанси та Кредит". Боржники — "Галичфарм" та "Київмедпрепарат", обидві компанії належать до фармацевтичної групи "Артеріум". Сума боргу — понад 3,5 мільярда гривень.
Це не просто цифра у балансі якогось банку-банкрута. Це реальні гроші, які колись хтось отримав у кредит і які тепер має повертати. Але саме з поверненням, за словами нового кредитора, виникли проблеми. "Київмедпрепарат" веде активну господарську діяльність. На складах є продукція, є реалізація, є бізнес-процеси. Але доходів для погашення боргу чомусь не видно. Компанія працює, а борг не зменшується.
Для кредитора це виглядає як спеціальна схема. Компанія показує мінімальні доходи або взагалі їх не показує, хоча реально продовжує працювати та заробляти. Гроші є, але вони йдуть не на погашення боргу, а кудись в інше місце. Куди саме — питання, на яке тепер має відповісти слідство.
Склади в Чайках та недопуск виконавця
Влітку ситуація загострилася. Приватний виконавець спробував потрапити на склади "Артеріуму" в селі Чайки для опису майна боржника. Логічно — якщо компанія не платить борг, треба з'ясувати, яке майно у неї є, щоб у разі потреби звернути на нього стягнення. Але виконавця на склади не пустили.
Після цього поліція відкрила кримінальне провадження. Слідство виявило на складах майно боржника, що, за версією "Скай-Девелопмент", підтверджує навмисне невиконання судових рішень. Тобто майно є, діяльність ведеться, продукція на складах лежить, а борг не виплачується і виконавця не пускають описувати активи.
Кредитор оцінив завдані збитки майже у 309 мільйонів гривень і подав цивільний позов. Це вже не просто питання невиплаченого боргу. Це звинувачення у навмисних діях, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань. Коли компанія активно працює, має майно, але створює перешкоди для стягнення боргу — це вже схема, а не просто фінансові труднощі.
Банкрутство та зміна засновників: ідеальний тайминг
3 грудня 2025 року Печерський суд відкрив провадження у справі про банкрутство АТ "Київмедпрепарат". І ось тут розпочинається найцікавіше. Практично одночасно з відкриттям провадження про банкрутство у ТОВ "Артеріум ЛТД", яке володіє 94,01% корпорації "Артеріум", відбулася зміна засновників.
Замість лондонської компанії, яка раніше значилася власником, з'явилися три фізичні особи. Збіг? Навряд. Коли компанію тиснуть кредитори, коли відкрито провадження про банкрутство, коли слідство розслідує навмисне ухилення від виконання зобов'язань — саме в цей момент відбувається зміна структури власності. Лондонська компанія виходить, приходять фізичні особи.
Для кредитора це виглядає як підготовка до виведення активів. Логіка проста: поки активи належать іноземній компанії, їх складніше вивести. Але якщо власниками стають фізичні особи, з'являється більше можливостей для маневрів. Можна продати активи, можна передати, можна реорганізувати структуру так, щоб до моменту виконання судових рішень нічого цінного вже не залишилося.
Саме тому "Скай-Девелопмент" наполягав на арешті статутного капіталу. Це спосіб зафіксувати активи, щоб їх не могли вивести до вирішення спору про борг. Арешт статутного капіталу означає, що учасники товариства не можуть вільно розпоряджатися своїми частками, не можуть їх продати або передати без згоди суду. Це заморожує структуру власності на час розгляду справи.
Жеваго та рейдерство: іронія долі
Найбільша іронія цієї історії — у тому, що Костянтин Жеваго, бенефіціар "Артеріуму", сам неодноразово скаржився на "рейдерство" його фармацевтичного бізнесу. У його викладі це завжди виглядало як напад зовнішніх сил на успішну компанію, як спроба незаконно заволодіти активами, як переслідування з боку влади або конкурентів.
Але тепер ситуація виглядає інакше. Є конкретний борг на 3,5 мільярда гривень. Є викуплені права вимоги у ФГВФО, тобто це не якісь сумнівні претензії, а офіційний борг збанкрутілого банку. Є активна діяльність боржника без погашення боргу. Є недопуск виконавця на склади та кримінальне провадження. Є зміна засновників саме в момент загострення ситуації.
Коли кредитор намагається стягнути борг через суд, це не рейдерство. Це нормальна процедура виконання зобов'язань. Коли приватний виконавець приходить на склади боржника для опису майна, це не напад на бізнес. Це виконання судового рішення. Коли суд арештовує статутний капітал після зміни засновників, це не політичне переслідування. Це заходи для забезпечення виконання можливого рішення про стягнення боргу.
Але для Жеваго будь-які дії кредиторів чи правоохоронців завжди виглядають як рейдерство. Така зручна позиція дозволяє перевести увагу з суті проблеми — невиплаченого боргу — на нібито несправедливе переслідування успішного бізнесмена. Скаржитися на рейдерство простіше, ніж пояснювати, чому компанія з активною діяльністю не може погасити борг у 3,5 мільярда.
Банк "Фінанси та Кредит": хто насправді постраждав
Варто згадати, звідки взявся цей борг. Банк "Фінанси та Кредит" збанкрутував. Його вкладники втратили гроші. Фонд гарантування вкладів виплатив компенсації за рахунок бюджетних коштів і отримав права вимоги за кредитами банку. Серед цих кредитів — борг "Галичфарму" та "Київмедпрепарату" на 3,5 мільярда.
Тобто ці гроші колись видав банк, який потім збанкрутував. Хтось отримав кредит і не повернув його. Банк впав, вкладники постраждали, держава виплатила компенсації. А боржники продовжують працювати, мають склади з продукцією, ведуть діяльність, але не повертають борг.
"Скай-Девелопмент", викупивши права вимоги у ФГВФО, намагається повернути хоча б частину цих коштів. Це не рейдерство. Це спроба стягнути борг, який виник ще за часів роботи банку і який досі не погашений. Але для боржника будь-які дії кредитора виглядають як напад.
Схема чи фінансові труднощі?
Головне питання у цій історії — чи справді "Артеріум" навмисно ухиляється від погашення боргу через спеціальну схему, чи це просто фінансові труднощі великої компанії, яка не може швидко розрахуватися з кредиторами?
Версія кредитора: компанія веде активну діяльність, має майно на складах, продовжує працювати, але через спеціальну схему не показує доходів для погашення боргу. Недопуск виконавця на склади, зміна засновників саме в момент загострення ситуації з кредиторами — все це виглядає як системні дії для уникнення виплат.
Версія Жеваго: це рейдерство, напад на бізнес, несправедливі дії кредиторів та правоохоронців. Але конкретних пояснень, чому компанія з активною діяльністю не може погасити борг, чому не пустили виконавця на склади, чому засновники змінилися саме зараз — немає.
Арешт статутного капіталу — це не вирок. Це забезпечувальний захід, який дозволяє зберегти можливість стягнення боргу до вирішення спору по суті. Якщо "Артеріум" зможе довести, що діє добросовісно, що фінансові труднощі реальні, що ніякої схеми немає — суд це врахує. Але поки картина виглядає так, що компанія має три з половиною мільярда боргу, активну діяльність, майно на складах, але не повертає гроші і перешкоджає виконавцю.
І жодні скарги на "рейдерство" не змінюють головного: борг треба повертати. Особливо коли за ним стоять кошти вкладників збанкрутілого банку, які врешті-решт були компенсовані за рахунок державного бюджету. Тобто за рахунок усіх платників податків.
