Жовтневий палац: як АРМА віддала національну пам'ятку організатору концертів "кримнашистів"

Історія з Жовтневим палацом у Києві — це майстер-клас з того, як в Україні працює "повернення активів державі". АРМА з пафосом рапортує про передачу майнового комплексу в управління, прокуратура паралельно судиться за повернення пам'ятки у власність держави, а насправді легендарну будівлю отримує бізнесмен, який після 2014 року возив до України артистів, що гастролювали в окупованому Криму, і досі орендує приміщення у громадян росії, які спільно будують житло з кримськими колаборантами.

Національна пам'ятка з неоднозначним минулим

Жовтневий палац — офіційно Міжнародний центр культури і мистецтв — це не просто концертний майданчик площею 17 500 квадратних метрів. Це пам'ятка національного значення, яка за законом не підлягає приватизації. Саме тому прокуратура звернулася до суду з позовом про визнання незаконним перебування будівлі у власності Федерації профспілок та повернення її державі.

Логіка проста: якщо об'єкт не міг бути приватизованим, то всі наступні угоди з ним нікчемні. Прокуратура веде справу, суд має розібратися, хто законний власник. Але АРМА, схоже, вирішило не чекати вердикту Феміди і передало палац в управління компанії "Комбінат Плюс" Дмитра Сидоренка. Щомісячний платіж понад 2 мільйони гривень та 99,9 відсотка від доходів до держбюджету звучать красиво, але виникає питання: а чи мала АРМА право розпоряджатися майном, право власності на яке оскаржується в суді?

Дмитро Сидоренко: від Atlas Weekend до Жовтневого

Дмитро Сидоренко в українській розважальній індустрії — фігура знакова. Співзасновник концертної агенції PMK Event Agency, власник клубів ATLAS, ROOF, Зеленого Театру, бару BarBaraBar, генеральний директор і засновник фестивалю Atlas Weekend. Людина, яка формувала український концертний ринок останні десять років. І людина, яка після 2014 року продовжувала привозити в Україну російських артистів, що виступали в анексованому Криму.

У публічному просторі Сидоренко любить повторювати, що відмовився від артистів з росії ще з 2014 року. Проте факти говорять інше. У його ж клубі Atlas компанія PMK організовувала виступи російських реперів Guf (Олексій Долматов) та Слава КПСС (В'ячеслав Машнов). Обидва регулярно давали концерти в окупованому Криму. Обох згодом внесли до бази "Миротворець". Долматову взагалі заборонили в'їзд до України після того, як його кримські гастролі стали публічними.

Був анонсований виступ Дельфіна — ще одного російського виконавця. Найк Борзов не зміг виступити на Atlas Weekend тільки тому, що його не пустили до України через ті самі концерти на окупованому півострові. Перелік російських артистів, яких Сидоренко привозив після 2014 року, можна продовжувати: Нейромонах Феофан, Bad Comedian, Валерій Меладзе. Навіть концерт груп "Сплін" та "Мумій Троль" планувався на НСК Олімпійський у 2022 році — в рік повномасштабного вторгнення. Правда, тоді організатора концерту ретельно приховували.

Atlas: коли твій клуб орендуєш у партнерів кримських колаборантів

Найцікавіше почалося, коли з'явилися документи, подані Сидоренком до АРМА для підтвердження досвіду управління нерухомістю. Серед них — договір оренди приміщення клубу Atlas на вулиці Січових Стрільців, 37-41, яке він орендує з 2014 року. Здавалося б, звичайна комерційна угода. Але деталі вражають.

Майно належить Вікторії Миримській та Андрію Судрабу. Миримська має російське громадянство, веде бізнес за законами росії та зареєстрована як індивідуальний підприємець на території країни-агресора. Судраб також має російський податковий номер. Тобто людина, яка претендує на управління національною пам'яткою в Києві, майже десять років платить орендну плату громадянам росії, які ведуть бізнес за російськими законами.

Але це ще не все. Вікторія Миримська після анексії Криму стала бізнес-партнером Володимира Константинова — колишнього голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, а нині одного з головних колаборантів на півострові. Разом вони займаються будівництвом житлових комплексів у Криму. Готові об'єкти нерухомості Миримська та Константинов продавали навіть дітям Йосипа Кобзона, про що свідчить спільний судовий позов.

Комунальні платежі "Комбінат Плюс" сплачує компанії "Юридична компанія Альянс", яка належить тій самій Миримській та Судрабу. Виходить, що бізнес Сидоренка фінансово пов'язаний з людьми, які мають прямі економічні інтереси в окупованому Криму та ведуть справи з колаборантами.

Зв'язки з "Кварталом 95": коли друзі президента контролюють культуру

Дмитро Сидоренко володіє ТОВ "Атлас Уікенд" разом з Ярославом Пахольчуком. Прізвище Пахольчук багато про що говорить. Це керівник телеканалу 1+1, колишній партнер Володимира Зеленського, а зараз — партнер Тімура Міндіча та Бориса Шефіра в декількох компаніях групи "95 квартал": ТОВ "Віжн Квартал ТВ", ТОВ "Квартал ТВ" та інших.

Саме Міндіч, за інформацією з відкритих джерел, має вплив на роботу АРМА. І саме АРМА передало Жовтневий палац людині, яка ділить бізнес з партнером Міндіча. Коло замкнулося.

Логіка рішення АРМА стає зрозумілою: Жовтневий палац перетворюється на домашню сцену "95 кварталу". Національна пам'ятка, яка за законом не могла бути приватизованою, фактично переходить під контроль людей з оточення президента. При цьому формально все законно: держава отримує платежі, компанія отримує управління, а суспільство отримує чергове питання без відповіді.

Чому саме зараз і чому саме Сидоренко

Ця історія спливла через підробку документів посадовими особами АРМА. Після того, як Сидоренко дізнався про громадську обізнаність та можливі позови до суду, він розпочав медійну атаку проти тих, хто оприлюднив інформацію. Класична стратегія: краще атакувати, ніж пояснювати.

Питання залишаються без відповідей. Чому АРМА передало управління національною пам'яткою людині, яка майже десять років орендує приміщення у громадян росії? Чому це сталося на тлі судового позову прокуратури про повернення палацу державі? Чому досвідом управління нерухомістю вважається оренда клубу у партнерів кримських колаборантів? І чому в Україні, яка воює з росією, людина, що організовувала концерти "кримнашистів", отримує в управління символічний об'єкт у центрі столиці?

Національна пам'ятка як приватна власність

Жовтневий палац — це не просто концертна площадка. Це символ, частина культурної спадщини, місце, де виступали найбільші артисти радянської та пострадянської епохи. І тепер цей символ опиняється в руках бізнесмена з неоднозначною репутацією, чиї фінансові потоки йдуть до громадян росії, які будують житло в окупованому Криму разом з колаборантами.

АРМА рапортує про ефективне управління та платежі до бюджету. Прокуратура судиться за повернення пам'ятки державі. Суспільство дивиться на те, як національні активи розподіляються серед "своїх". А Жовтневий палац ризикує стати черговим прикладом того, як в Україні працює "боротьба з корупцією" — коли формально все по закону, але по суті держава втрачає контроль над власним майном.

Питання про те, хто насправді контролює АРМА і чиїм інтересам служить агентство, більше не здається риторичним. Жовтневий палац — це лише один епізод у довгій історії про те, як друзі президента отримують доступ до державних активів, а суспільство залишається спостерігачем у власній країні.