Знайомтесь, партія «ЗСУ»: як чорнобильці стали «сильними українцями»

У політичному ландшафті України з’явилася сила з найгучнішою назвою з можливих — партія «ЗСУ». Формально це «Завжди сильні українці», але жоден політтехнолог не міг би вигадати бренд, більш емоційно заряджений і символічно потужний.

Іронія в тому, що до справжніх Збройних сил України ця партія не має жодного стосунку.

Політичний клон довіри

Понад 90% українців довіряють своїй армії — показник, який робить будь-яку партію з відповідною абревіатурою електоральним магнітом. Соціологія давно натякає: гіпотетичні політичні проєкти Залужного, Буданова, Білецького чи Прокопенка мають шанс потрапити до парламенту. Реальні ж партії влади стрімко втрачають рейтинги.

Саме тому в коридорах влади вже кілька років ідуть пошуки «нових облич і назв». Партію «Слуга народу» фактично списали, натомість тестували бренди на кшталт «Дії» — під патронатом Михайла Федорова. Але активність останнім часом змістилася в інший бік — ближче до регіонів, фронту і майбутніх виборчих округів.

Прифронтова інтрига

Віцеprem’єр з відновлення Олексій Кулеба став центральною фігурою цієї нової мозаїки. Його Міністерство розвитку громад і територій координує прифронтові регіони, а створена ним «Асоціація прифронтових міст» із Кімом та Тереховим має всі ознаки політичного проєкту. За кулісами — спроба сформувати партію для Півдня і Сходу, яка не виглядатиме «зеленим клоном», але працюватиме в інтересах тієї ж команди.

І саме в цей момент у державному реєстрі спливає ще одна назва — «Завжди сильні українці».

Як «чорнобильці» стали «сильними»

У листопаді 2024 року соціально-екологічна партія «Союз. Чорнобиль. Україна» тихо змінила назву. Колишнього лідера чорнобильського руху Григорія Демченка (нині за кордоном) замінив його давній соратник Глєб Малютін. Саме він перереєстрував партію під абревіатурою «ЗСУ» і паралельно закріпив цей бренд як торговельну марку.

Деталь характерна: у реєстрації жирним виділені перші літери — З.С.У. — щоб не лишалося сумнівів у задумі.

Фінансування — символічне: близько 90 тисяч гривень власних внесків Малютіна. Але важливіше інше — політичний сигнал і правове застовблення бренду, який може бути «розконсервовано» у потрібний момент.

Людина Кулеби?

Біографія Малютіна — це політична багатосерійка. Колишній медійник, помічник депутатів від «Батьківщини» та Партії регіонів, очільник «Київблагоустрою», представник омбудсмена, а з 2020 року — член громадської ради при Мінцифрі. Під час великої війни він працював радником голови Київської ОВА Олексія Кулеби.

Телефон Малютіна в застосунку GetContact підписаний просто: «помічник Кулеби». Він не заперечує знайомства, але заявляє, що партію «ЗСУ» створює «самостійно, без політичних замовників».

На сайті zsu.in.ua красуються гасла:
«Ми створюємо партію лідерів, а не підставку для вождя».
«Сильну Україну вибудують лише сильні українці».

Риторика наче й пафосна, але з чітким натяком: військовий стиль, державницький патріотизм і дистанція від «старих партій».

Політична технологія чи майбутній фронт?

Усе виглядає як класична операція політичного бронювання: бренд, що належить державі й народові, перехоплено напередодні виборів. Так, щоб справжні військові, якщо й підуть у політику, уже змушені були домовлятися про назву зі «старими чорнобильцями».

Партія поки спить, але її логотип, сайт і реєстрація готові. Власник бренду запевняє, що «ЗСУ» означає лише «Завжди сильні українці». Та в країні, де ця абревіатура має сакральне значення, така гра виглядає щонайменше цинічно.

Символічна колізія

Історія з партією «ЗСУ» — симптом української політичної хвороби: прагнення приватизувати довіру. Політики не створюють авторитету — вони намагаються його перехопити.

Якщо ж реальні Збройні сили вирішать колись створити власне політичне представництво, їм доведеться починати з банального: повернути собі власну назву.