Про депутата Рудик, селфі-батальйони та ярмарок марнославства серед політиків
Фантастична нічна цитата: «Український перемовник Кіра Рудик розкрила деталі переговорів щодо «Азовсталі». Про це серйозно повідомляє низка ЗМІ з посиланням на… The New York Times. Просто вау...
Журналісти, які все ж таки розуміються на українських процесах, із самого ранку починають здивовано питати: «А чим займається Кіра Рудик у переговорній групі з української сторони? І чому про це ніхто нічого не знав?»
Важко відповісти так одразу, бо депутата Рудик у переговорному процесі… немає. І ніколи не було. Взагалі.
Трохи дивно, коли з’являється подібна інформація на шпальтах провідних видань. Тому що ми відкриті, навіть занадто, і все можна перевірити в кількох джерелах. Але мені цілком зрозуміла природа подібної «інформації». Адже без утаємниченого натяку від самого депутата під час найкрутіших «переговорів» у столичних барах з іноземним журналістом такі казуси не трапляються. Тобто людина відверто прибрехала, видаючи себе як мінімум за місцевого Бонда, який бере участь у всіх ключових подіях. Зрозуміло, разом зі своїм фетиш-автоматом.
Інше питання – навіщо взагалі це робити? Хочеться хайпанути на гучній темі «Азовсталі»? Хочеться заробити політичних балів та додати собі ваги? Невже немає розуміння, що будь-які подібні заяви лише шкодять крихкому процесу в такий відповідальний момент? Точно немає розуміння. Але є нестерпне бажання десь втиснути себе в модному pr-прикиді.
Із самого початку війни ми бачимо парад марнославства з боку певних політиків. Хтось створює окремі селфі-батальйони з автоматами. Хтось ревниво приписує собі будь-яку допомогу, брендуючи партійним лого пакети з гуманітаркою. Хтось знімає три коробки з консервами з десяти ракурсів на професійні фотокамери. Хтось постійно мантрить, що все позитивне відбувається зараз тільки тому, що «за його каденції…»
Така поведінка – це повне нерозуміння часу, контексту, настроїв та процесів, що відбуваються в суспільстві. Але люди все бачать. Відчувають. Розрізняють порожній піар і справжні вчинки. Тим неприємнішою буде зустріч з реальністю.
Тому проста пропозиція до всіх, зокрема до «берегині автомата» Рудик: будь ласка, закінчуйте свої pr-перформанси, бо це дуже шкодить і переговорним процесам, і ефективному управлінню під час війни. А також виставляє країну в дивному вигляді в очах світової медійної спільноти. Хоча для селфіманів усе ніщо, крім свого великого марнославного «Я».