🇺🇸🏝 Анексія під зірково-смугастим прапором: як США поглинули Гаваї без згоди гавайців
Колонка | Історія, яка не завершена
4 липня — День незалежності США. День, коли держава святкує свою боротьбу проти колоніалізму. І водночас — день, коли вона сама стала колонізатором. Саме 4 липня 1898 року американський Конгрес ухвалив резолюцію Ньюлендса, яка юридично оформила анексію Республіки Гаваї.
Це рішення не мало широкої підтримки навіть серед американських сенаторів. У 1897 році президент США Вільям Мак-Кінлі підписав договір про анексію, але лише 46 із 90 сенаторів підтримали цей крок — менше, ніж вимагає Конституція для ратифікації міжнародних угод. Конгрес не зміг пройти через передбачену процедуру, тому пішов в обхід: анексія була оформлена звичайною резолюцією більшості, а не міжнародним договором.
Як війна стала зручним прикриттям
У 1898 році США вступили у війну з Іспанією. Гавайська республіка оголосила нейтралітет, але на ділі стала важливою базою для американських військово-морських операцій у Тихому океані. Це «нейтральне сприяння» змінило громадську думку в США: навіть ті, хто не підтримував анексію, визнали цінність островів як стратегічного військового плацдарму.
7 липня 1898 року президент Мак-Кінлі підписав резолюцію. А 12 серпня у королівському палаці Іолані відбулась символічна церемонія передачі суверенітету. В ній не брали участь представники більшості гавайського населення — не тому, що їх не запросили, а тому, що вони не визнавали анексію законною.
Без референдуму і без згоди
Республіка Гаваї виникла у 1894 році на руїнах поваленого Королівства Гаваї, чию останню королеву Ліліуокалані усунули з трону американські колоністи за підтримки морської піхоти США. Протягом усіх 1890-х років корінне населення активно протестувало проти втрати незалежності.
Попри ці протести, ніякого референдуму ніхто не проводив. І хоча резолюцію Ньюлендса формально ініціював демократ — реальну підтримку анексії забезпечили республіканці, які прагнули зміцнити присутність США у Тихому океані.
Колоніальне спадкоємство
Анексія відкрила шлях до безмитної торгівлі між островами і континентом, і перетворила американську військову базу на Постійний Тихоокеанський форпост, який згодом стане Пірл-Гарбором.
Проте для багатьох гавайців ця анексія залишається незаконною окупацією.
У 1993 році — через 95 років після анексії — Конгрес США ухвалив так звану "Резолюцію про вибачення", в якій офіційно визнав, що США брали участь у поваленні легітимної влади Гаваїв і анексували їх без згоди народу.
Суверенітет, якого досі немає
Сьогодні в Гаваях продовжує існувати потужний рух за суверенітет. Для активістів анексія — це не минуле, а актуальна політична рана, яка досі не загоїлась. Вони вимагають перегляду правового статусу островів, і повернення контролю гавайцям.
Питання суверенітету, самовизначення та колоніального спадку знову і знову повертаються — і не лише у Тихому океані.
Бо анексія без референдуму, під прикриттям війни, з політичними маніпуляціями в Конгресі — це історія, яка добре знайома не тільки Гаваям.
