Анатомія тиску на свободу слова у справі Айбокс Банку

Резонансна справа про відмивання 5 мільярдів гривен через Айбокс Банк отримала несподіване продовження. Після того, як Київський апеляційний суд закрив провадження щодо Альони Дегрик-Шевцової та співучасниць через процесуальні порушення слідства, адвокати підозрюваних вирішили заткнути рота журналістам, які висвітлювали процес. Їхні дії заслуговують на окрему правову кваліфікацію.

Що сталося: фактична сторона

2 жовтня 2025 року Любов Величко здійснювала законну фіксацію відкритого судового засідання у справі №752/15954/25. Через кілька днів адвокати Антон Гончарук, Андрій Давидченко та Артем Свиток надіслали редакції вимогу:

• негайно припинити використання зображень Шевцової та адвокатів
• не публікувати жодних матеріалів (статей, фото, відео, постів), отриманих під час засідання

Як обґрунтування вони послалися на статтю 308 ЦКУ (право на зображення), статті 23 та 32 Конституції (повага до гідності та приватного життя).

Правова кваліфікація дій адвокатів

1. Маніпуляція нормами права

Посилання адвокатів на статтю 308 ЦКУ є юридично неспроможним. Частина 2 цієї статті чітко встановлює:

"Фізична особа має право на охорону її зображення. Поширення, демонстрування та інше використання зображення фізичної особи допускається лише за її згодою, крім випадків, встановлених законом."

Однак частина 3 цієї ж статті містить виняток:

"Згода фізичної особи на публічне показування її зображення передбачається, якщо воно зроблене під час публічних заходів, зборів, конференцій, відкритих судових засідань тощо."

Судове засідання було відкритим. Відповідно до статті 27 Кримінального процесуального кодексу України:

"Розгляд справ у судах відбувається відкрито. Слухання справи у закритому судовому засіданні допускається у випадках, передбачених процесуальним законом."

Жодного рішення про закритість засідання або обмеження фіксації суд не приймав.

2. Ігнорування професійного статусу адвокатів

Адвокати, виступаючи у відкритому судовому процесі, діють як публічні особи у професійній якості. Стаття 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає:

"Адвокатура України є незалежним професійним самоврядним інститутом, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі."

Професійна діяльність у публічному просторі (відкритий суд) виключає очікування приватності щодо зображення під час виконання професійних обов'язків.

3. Порушення конституційних прав журналістів

Дії адвокатів прямо суперечать статті 34 Конституції України:

"Кожному гарантується право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам..."

Стаття 25 Закону України "Про інформацію" встановлює:

"Журналіст має право: збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію; вільно обирати форми та методи роботи відповідно до норм законодавства України, професійних стандартів..."

Стаття 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" гарантує:

"Розгляд справ у всіх судах відкритий, крім випадків, встановлених законом. Особи, які присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації мають право фіксувати перебіг судового засідання у порядку, встановленому законом."

4. Суперечність практиці ЄСПЛ

Європейський суд з прав людини у численних рішеннях підтверджував пріоритет суспільного інтересу над правом на приватність у публічних справах:

Справа "Von Hannover v. Germany" (№2): Суд встановив критерії балансу між статтями 8 (приватне життя) та 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції. Ключовим є внесок публікації у дебати суспільної важливості.

Справа "Axel Springer AG v. Germany": ЄСПЛ підкреслив, що публічні особи та особи, залучені до подій суспільного інтересу, мають толерувати вищий рівень втручання у приватність.

Справа "Mosley v. United Kingdom": Суд визнав, що фотографування на публічних заходах не потребує попередньої згоди, якщо існує суспільний інтерес.

Справа про відмивання 5 мільярдів гривень безперечно має виняткове суспільне значення.

Юридична кваліфікація дій: можливі склади правопорушень

1. Перевищення повноважень представника (ст. 365 КК України)

Якщо дії адвокатів кваліфікувати як використання службового становища для незаконного обмеження конституційних прав, можливе застосування статті 365 КК:

"Використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно заподіяло істотну шкоду... карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років."

Істотна шкода може виражатися у порушенні конституційних прав на свободу слова та інформації.

2. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ст. 171 КК України)

"Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів шляхом примусу їх до поширення чи відмови від поширення інформації... карається штрафом..."

Вимога припинити публікацію та загроза юридичними наслідками є формою психологічного примусу.

3. Порушення етики адвоката

Правила адвокатської етики, затверджені З'їздом адвокатів України, передбачають:

"Адвокат зобов'язаний поважати права і свободи людини і громадянина... не зловживати процесуальними правами."

Використання формальних юридичних вимог для цензури ЗМІ є зловживанням правом.

4. Ознаки погрози (ст. 129 КК України)

Якщо лист містив непрямі погрози юридичними санкціями без правових підстав, це може кваліфікуватися як погроза у розумінні кримінального законодавства.

Контекст: чому це важливо

Ця справа демонструє класичну схему SLAPP-позовів (Strategic Lawsuit Against Public Participation) — стратегічних судових позовів проти громадської участі. Мета — не юридична перемога, а:

• залякування журналістів
• створення ефекту "холодку" для інших медіа
• виснаження ресурсів редакцій на судові витрати
• відволікання уваги від суті справи

Міжнародні організації (ОБСЄ, Комітет захисту журналістів, Репортери без кордонів) визнають SLAPP загрозою свободі преси.

Правові наслідки для адвокатів

Дисциплінарна відповідальність

Відповідно до статті 34 Закону "Про адвокатуру":

"Адвокат несе дисциплінарну відповідальність за вчинення дисциплінарного проступку... порушення вимог несумісності, правил адвокатської етики..."

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури може розглянути скаргу на порушення етичних стандартів.

Цивільно-правові наслідки

Якщо вимоги адвокатів завдали моральної шкоди журналістці або редакції, можливе стягнення:

• компенсації моральної шкоди (ст. 23 ЦК України)
• відшкодування збитків від репутаційних втрат

Кримінальна відповідальність

За наявності доказів умисного перешкоджання журналістській діяльності правоохоронні органи можуть порушити кримінальне провадження за ст. 171 КК України.

Що робити журналістам

1. Зафіксувати факт тиску: зберегти листи, записи розмов, скріншоти
2. Оприлюднити: гласність — найкращий захист від зловживань
3. Звернутися до професійних організацій: НСЖУ, ІМІ, ІРРП можуть надати правову підтримку
4. Подати скаргу до КДКА: на порушення адвокатської етики
5. Розглянути кримінальне провадження: якщо є ознаки злочину за ст. 171 КК
6. Продовжувати публікації: лист адвокатів не має юридичної сили

Висновки

Дії адвокатів Антона Гончарука, Андрія Давидченка та Артема Свитка є:

Юридично нікчемними — не мають правових підстав відповідно до законодавства України та практики ЄСПЛ.

Професійно неетичними — порушують стандарти адвокатської етики щодо поваги до прав людини.

Потенційно кримінально караними — містять ознаки перешкоджання журналістській діяльності (ст. 171 КК) та можливого перевищення повноважень (ст. 365 КК).

Суспільно небезпечними — створюють прецедент цензури та залякування медіа у справах публічного інтересу.

Це не захист інтересів клієнта, а спроба маніпуляції правовою системою для уникнення громадського контролю. В демократичній державі такі дії мають зустрічати жорстку відсіч від професійного співтовариства, судової системи та громадянського суспільства.

Використані джерела:

1. Конституція України (ст. 23, 32, 34)
2. Цивільний кодекс України (ст. 308)
3. Кримінальний процесуальний кодекс України (ст. 27)
4. Кримінальний кодекс України (ст. 129, 171, 365)
5. Закон України "Про інформацію" (ст. 25)
6. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (ст. 11)
7. Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (ст. 1, 34)
8. Правила адвокатської етики (З'їзд адвокатів України)
9. Практика ЄСПЛ: Von Hannover v. Germany (№2), Axel Springer AG v. Germany, Mosley v. United Kingdom
10. Рекомендації ОБСЄ щодо SLAPP-позовів